Одним - мільйони, іншим - дірка від бублика...

Ми часто можемо чути, що всі рівні як перед законом, так і перед Богом. Що
нині депутати демократичні, як ніколи, лояльні і принципові при розподілі
бюджетних коштів. Одним словом - "ангели нерукотворні". Але на практиці, за
красивою маскою, ховаються зухвалі і байдужі обличчя, які однією рукою
дають подарунок, а другою - ляпаса...

Ще минулого року, в передачі ТК "Аверс", коли я був учасником "круглого
столу", де розглядалися проблеми музейної діяльності у нашому краї, режисер
поставив цікавий інформаційний ролик. Сюжет був присвячений Меморіальному
музею-садибі Лесі Українки в с. Колодяжному Ковельського р-ну. Камера
оператора висвітлювала деякі місця ошатних будиночків, у яких місцями
відвалилася штукатурка, в іншому місці потрібно пофарбувати тощо.

На завершення автор відеофільму висловив вимогу, чи пропозицію, що для
ремонту в садибі Лесі Українки в Колодяжному потрібно аж 8 млн грн.
Запам'ятаймо цю цифру.

- Ого! - вигукнув я, не стримуючи емоції. - Так ми після пожежі у скансені
(2017 р.), відновили таку дерев'яну хатину за 50 тис. грн. Разом із
пошиттям даху соломою (очеретом), витрати будуть становити біля 100 тисяч
гривень.

- Так це ж музей у Колодяжному, - загомоніли присутні колеги і журналісти,
майже одностайно мені дорікаючи, що, мовляв, я розумію у міських розкладах,
сільський ти козак...

На засіданнях постійних комісій Волинської обласної ради з питань культури,
бюджету і фінансів, я щораз виступав з пропозиціями, щоб депутати з
розумінням підійшли до проблем Музею історії сільського господарства
Волині. Щоб надали не тільки фінансової дотації на утримання цього науково-
освітнього, національно-пропагандистського культурного закладу, одного із
найбільших і найкращих музеїв нашого краю, а й виділили кошти на розвиток.
Не багато, хоч би три мільйони гривень.

Їх би нам вистачило, щоб спорудити Волинську січ, яка стане базою
національно-патріотичного виховання, щоб здійснити реконструкцію гончарної
печі Литовської доби Х1У ст., залишки якої перевезено із села Жидичин
Ківерцівського району. А також - спорудити Трипільську хату, що була б
переконливим експонатом у величі української цивілізації, однієї з перших
хліборобських цивілізацій світу.

- "Нє позволєм!", - волали місцеві "демократи", єхидно підсміюючись над
моїми пропозиціями як "рокинівського Дон-Кіхота.

Українські патріоти (УКРОП) пішли ще далі. Вони роблять "ревізію" ними ж
прийнятої у 2016 р. "Регіональної програми розвитку культури, мистецтв і
охорони культурної спадщини на 2016-2020 рр.". На своїй сесії 12 лютого
2020 р. No28/11, приймаючи обласний бюджет на поточний рік, вони забирають
у музею-скансена та у Торчинського заслуженого народного ансамблю пісні і
танцю "Колос" по 550 тис. грн. І це при тому, що їхній лідер, екс-голова
Волинської обласної ради, меценат і демократ Ігор Палиця, наприкінці 2017
р., відвідавши музей, публічно пообіцяв цілковиту підтримку у здійснені
перспективних планів розвитку Волинського музею-скансена, одного із семи
скансенів в Україні. Не встиг Ігор Петрович від'їхати до столиці, якого
обрали депутатом Верховної ради України, як його вчорашні однопартійці
почали діяти з точністю до навпаки.

Нині, в часи пандемії корона вірусу Covid-19 і введення карантинних
заходів, музей, якому виповнюється 40 років, приречений на загибель і
ліквідацію. Так як екскурсії заборонено, відвідувачів не має, дохідна
частина не виконується, а дотація відсутня.

Наші неодноразові письмові звернення до народних обранців, розбиваються у
трафаретну байдужість і відписок, як київських так і місцевих чиновників.

- Грошей не має, - промовляють очільники обласної ради. - Всі кошти
спрямовані на боротьбу з коронавірусом. Як ви не розумієте?

Так, ми не розуміємо тоді, що коли коштів не має для одних, а для інших
своїх симпатиків знаходять і виділяють мільйони. Чому не "затягують паски"
і у своєму бюджеті, наприклад, на утримання апарату обласної ради?

В телеефірі ТРК "Аверс" голова Волинської обласної ради Ірина Вахович зі
смутком у голосі зробила висновок:

"Взагалі, велика проблема на Волині зі сферою культури, оскільки вона
недофінансовується". ("Волинська газета, No37, с.2, 17 вересня 2020 р.).

Навіщо тоді голосуєте і підписуєте рішення своїх колег депутатів і
однопартійців до окремих галузей культури обласного підпорядкування?
(Рішенням сесії обласної ради від 12 лютого 2020 р. No 28/11)?

Обласна рада 10 вересня 2020 р., під час 31 позачергової сесії підтримала
проєкт Про затвердження Регіональної програми з відзначення 150-річчя від
дня народження Лесі Українки.

Програма передбачає проведення фестивалю "Берегиня", конкурс читців "Лесина
осінь", конкурс хорового мистецтва з виконання творів на слова Лесі
Українки і, безумовно, ремонт "сірого" та "білого" будиночків в музеї-
садибі в Колодяжному.

Загальний фінансовий ресурс - більше ніж 26,5 млн грн. Левова частка -
Державний бюджет. З обласної казни передбачається 870 тис. грн, ще 450 тис.
грн - з місцевих бюджетів. (Джерело: Волинська обласна рада) .

Ще рік тому просили лише 8 млн грн, а нині, в час фінансової, економічної і
соціальної кризи, з широкого плеча, виділяється понад 28 млн грн! З
обласної казни - 870 тис. грн. Це саме ті кошти, які забрали у Музею-
скансена та в Торчинського ансамблю "Колос".

Виникають риторичні питання:

- Чому одним комунальним культурним закладам обласного підпорядкування
виділяють мільйони, а іншим, зокрема, музею-скансену, "дірку від бублика"?

- Хто хоче задушити діяльність одного із семи музеїв-скансенів в Україні?

- Кому впало в око ця територія у 17 га, неподалік міста Луцька, біля
ставка і млинка, поруч з міжнародною автомагістраллю, з розвиненою
інфраструктурою і брендом?

Адже чотири роки йде відкрита і прихована атака на Музей-скансен. І в
останній рік своєї каденції "українські патріоти" обласної ради, які тепер
взяли іншу назву, повністю перекрили фінансову дотацію одному з найбільших
і найкращих музеїв Волині. Та ви прорахувалися, панове. Бо ми живемо за
принципом: "Нас б'ють, а ми міцніємо!". І співаємо пісню УПА: "Хлопці
б'ються, не здаються. Йдуть до бою, ще й сміються!".

Олександр СЕРЕДЮК,

директор і засновник музею, автор експозиції,

письменник і публіцист,

член Національної спілки краєзнавців України.

На фото автора: у Музеї-скансені в с. Рокині Луцького р-ну.

Від редакції. Оскільки Олександр Середюк озвучив справді важливу для Волині
тему збереження та розбудови історико-архітектурної та культурної спадщини,
зокрема, долі Музею-скансена в с Рокині луцького р-ну, яким опікуються не
лише члени МГО "Волинське братство" зі столиці, але й міжнародні
гуманітарні організації та волонтери, важливою буде публічна реакція з боку
представників нинішньої каденції депутатського корпусу та керівництва
облради, органів державної виконавчої влади, парламентарів від Волині
(зокрема, народного депутата від Горохівського округу No20 Вячеслава
Рубльова, куди входить Луцький р-н і с. Рокині), а також усіх небайдужих до
цієї проблематики людей.

Волинська газета

UAmedia

ProEco - новостной мониторинг экологии Украины