НП під Архангельськом, або Що пішло не так з "оживленим" проектом "Буревісник"

Аналітика

Укрінформ

У Кремлі хотіли залякати світ випробуванням "реанімованої" технології 60-
річної давності, але в підсумку залякали тільки самих себе

Після вибуху на полігоні під Сєвєродвінськом (Архангельська область, РФ)
президент Сполучених Штатів Дональд Трамп заявив, що цей інцидент дозволив
Білому дому отримати багато нової та важливої інформації: "США багато чого
зрозуміли після вибуху ракети в Росії. У нас є схожі, хоча і більш
просунуті технології..."

Згодом радник з нацбезпеки Джон Болтон, коментуючи вибух під Архангельськом
"Голосу Америки", в доволі жартівливій формі сказав, що РФ спробувала
освоїти вкрадені технології, але в підсумку "щось пішло не так". "Росія
витрачає багато коштів на оборону, аби модернізувати ядерний арсенал та
розробляти нові засоби доставки, ракети планують із гіперзвуковим блоком,
гіперзвукові крилаті ракети... і при цьому застосовуються технології,
більшість з яких вкрадені у США", - підкреслив Болтон.

На звинувачення в технологічному шпіонажі в РФ відповіли моментально.
Перший заступник голови комітету Держдуми з оборони Олександр Шерін заявив,
що це "некоректно і неприйнятно", і зажадав, щоб США представили ракету,
технологію виробництва якої Росія, за словами Болтона, вкрала. А його
колега Франц Клінцевич (теж член згаданого комітету) наголосив, що
звинувачення голослівні, і, мовляв, РФ тепер має право дзеркально
звинуватити США в інтересі до російських розробок. "Абсолютно голослівне
твердження. Мабуть, раднику президента США з національної безпеки Джону
Болтону досі не дає спокою історія 40-х років минулого століття, коли
ядерна монополія США загрожувала самому існуванню Радянського Союзу, і він
просто був змушений займатися крадіжкою американських атомних секретів.
Сьогодні ж ситуація принципово інша. Росія не відстає від США в розробці
нового гіперзвукового озброєння, і у нас є не менше підстав звинуватити США
в крадіжці російських технологій в цій сфері", - сказав російський політик.
До речі, подібна тональність "да как вы смеете?!" простежується в
публікаціях більшості РосЗМІ типу "Спутніка" та "РІА Новин". Проект
американської крилатої ракети з ядерним двигуном "Плутон"/SLAM

Крилаті ракети з ядерною установкою? США розробляли їх ще в 1950-ті

Спроби створити крилату ракету з ядерним двигуном сягають середини минулого
століття, в США - це проект під назвою "Плутон"/SLAM. "Ракета розміром з
локомотив мала летіти на наднизькій висоті (трохи вище верхівок дерев) з
триразовою швидкістю звуку, розкидаючи водневі бомби на шляху. Навіть
потужність ударної хвилі від її прольоту мала виявитися достатньою для
загибелі людей, що опинилися б неподалік. До того ж вихлоп ракети, само
собою, містив продукти розпаду, щоб у разі війни перетворити Росію в
суцільний Чорнобиль", - йдеться в матеріалі американського мілітарного
видання "War is Boring" під назвою "Ракета SLAM могла б стати літаючим
Чорнобилем". Ескізний проект SLAM

Однак американці від цього проекту досить швидко відмовилися, оскільки в
ньому були непереборні недоліки: реактор, щоб бути досить компактним для
ракети, позбавлений захисту, охолоджується безпосередньо повітрям, що стає
радіоактивним і викидається назовні. Випробовувати подібну ракету
надзвичайно проблематично - вона випромінює величезну кількість тепла,
видає дуже гучний звук і покриває територію, над якою пролетіла, шлейфом
радіоактивних опадів. Якщо ж із ракетою щось станеться, ядерний реактор без
захисту може впасти на населеній території. Та й сопло ракети буде дуже
помітним, а швидкість польоту не дуже високою, тож її засіче і перехопить
будь-яка сучасна система ППО. Спроби ж усунути всі ці недоліки призведуть
до такого ускладнення системи, що у неї буде дуже маленька ймовірність
успішно долетіти до цілі - або якийсь елемент конструкції відмовить, або
оператор зробить якусь помилку. Але, мабуть, найголовніша причина полягала
в тому, що виникли сумніви в доцільності крилатих ракет такого типу. Адже
вже тоді у світі почали розуміти, що основою стратегічного ядерного
арсеналу судилося стати міжконтинентальним балістичним ракетам. Російська
крилата ракета з ядерним двигуном "Буревісник"

До чого тут ракета "Буревісник", яка ймовірно вибухнула під Архангельськом?

Вважається, що російський проект є продовженням ідей проекту згаданої
американської стратегічної крилатої ракети з ядерним двигуном SLAM. Однак
сказати щось конкретне наразі неможливо (у відкритих джерелах немає жодної
інформації про те, що там насправді відбулося - цей проект є закритим, -
Авт.). Тому, щоби вивідати, за яким принципом працює такий двигун - ми
звернулися до науковця, експерта з питань безпеки і ризиків Юрія Костюченко.

Теоретично, каже пан Костюченко, забезпечена ядерним зарядом ракета, може
бути оснащена одним з двох варіантів надзвичайно дорогого, небезпечного і
низькоефективного ядерного двигуна. "У першому випадку такого роду двигун
включає компактний ядерний реактор, який нагріває повітря до високої
температури і, таким чином, створює реактивну тягу, - каже експерт з питань
безпеки. - У другому можливому варіанті замість ядерного реактора може бути
використане радіоізотопне джерело енергії - вихід менш небезпечний для
навколишнього середовища, але набагато більш вартісний і складний".

Однак наразі експерт не бачить жодного запобіжника, якій утримував би
Путіна від використання скільки завгодно небезпечних засобів досягнення
політичної мети. А отже використано може бути все, що завгодно, не зважаючи
на небезпеку, а лише на доступність і уявну "зручність" технічних рішень.
"Так само і відомі нам наслідки аварії поки що не дають можливості зробити
висновки щодо типу аварійного виробу. Зокрема тому, що інформації
недостатньо і вона має ознаки спотворення" - підкреслює Юрій Костюченко. І
додає: "Ймовірно, авантюрна і цинічна спроба реанімувати технології 1960-
1970-х, від яких 50 років тому відмовилися через їх безглуздість, низьку
ефективність і високу небезпеку, і призвела до інциденту 8 серпня 2019 на
полігоні під Архангельськом".

Звинувачення США мають підґрунтя, але Росію це не зупинить

Вибух під Архангельськом став предметом багатьох журналістських публікацій,
зокрема, у таких виданнях як The New York Times, Wall Street Journal,
Guardian, BBC, Reuters тощо. Більшість з них погоджуються з тим, що до
трагедії так чи інакше причетний "Буревісник" та критикують дії Росії
відразу після інциденту. Власне, як ми вже згадували, критика і
звинувачення прозвучала також із вуст президента США та його радника з
нацбезпеки. Утім наскільки це конструктивно важко сказати, наскільки все це
пригальмує подібні ракетні програми (випробування), зважаючи на те, що
навіть попри ризик "отримати на горіхи" додатковими санкціями, Москва
продовжує створювати загрозу для світу. Власне, незрозуміло й те, наскільки
конструктивними є звинувачення пана Болтона. Юрій Костюченко

Науковець Юрій Костюченко стверджує, що це, звісно, не шпигунські ігри
часів Холодної війни, але цілком пророблена стратегія. Тобто звинувачення в
крадіжці технологій таки мають підґрунтя. "Через сотні підставних фірм в
західних країнах скуповуються промислові зразки та закуповуються
комплектуючі і обладнання, з яких потім виготовляються прототипи озброєнь.
Цією схемою користується Іран, Китай, Північна Корея, на цьому було
побудовано програму переозброєння РФ в середині 2000-х. Поки не було
розгорнуто санкції, і ця схема не перестала працювати в тому масштабі, щоб
забезпечити потреби російського ВПК. Вже в 2015 році стало зрозумілим, що
відтворити західні зразки неможливо без "підсанкційних" комплектуючих та
обладнання, можливість виробляти які в РФ було втрачено ще на початку 2000-
х. Тоді було обрано іншу стратегію - "оживляти" ще радянські зразки за
допомогою доступних комплектуючих до рівня, якій можна видати за наступне
покоління озброєнь. В тому числі, використовуючи ідеї, відкинуті колись
через неефективність чи недоречність. Водночас цей шлях виявився набагато
вигіднішим з точки зору застосування корупційних схем. Отже, ми бачимо
намагання імітувати збройні технологій, що є набагато більш небезпечним за
тієї якості управлінських рішень, яку може забезпечити корумпований
авторитарний режим у стані технологічного занепаду держави", - переконує
Костюченко.

Оцінюючи наслідки невдалих випробувань для подальшого розвитку програми
озброєнь РФ, експерт вказує на кілька важливих нюансів.

"По-перше, програма переозброєнь (російська, - Ред.) має перш за все значну
корупційну складову, це можливість перерозподілу бюджетних коштів між
внутрішнім колом кремлівської владної мафії. Отримання прибутку є дуже
важливою метою, в багатьох випадках набагато важливішою за всі інші. Тому
аварія на випробуваннях є стимулом для додаткових інвестицій, отже
сприятиме подальшому розкраданню бюджету, замаскованому під розробку
озброєнь. По-друге, програми з розробки гіперзвукової, автономної, будь-
якої іншої зброї є в першу чергу імітаційними, спрямованими як на
розігрівання внутрішньої мілітаристської істерії та мобілізацію населення,
так і на зовнішньополітичний шантаж". І переконує, що навіть успішне
випробування окремих зразків не призведе до виготовлення потрібної для
армії кількості тих же "Буревісників", що показує історія з будь-якими
озброєннями, як "новими" так і "глибоко модернізованими" - від Т-14
"Армати" і ПАКФА Т-50/Су-57 до "Калібрів": "Хоча жодні невдачі програму не
зупинять, її реалізація і не призведе до переозброєння армії - лише до
подальшої втрати адекватності кремлівського керівництва. Утім, повторюся,
що я не бачу жодного запобіжника, якій утримував би Путіна від використання
скільки завгодно небезпечних засобів досягнення політичної мети".

І останнє - щодо розголосу згаданого інциденту. Юрій Костюченко вважає, що
ситуація змінюється. Тобто, якщо років 5-7 тому кремлівська влада була
відносно чутлива до західної реакції, то зараз перемагає тактика
"продавлювати" потрібні рішення - "ми будемо давити і вони прогнуться".
"Хоча межа, звісно, є: санкції в чутливих галузях, в фінансовому і
технологічному секторі, показове політичне ігнорування, яке вони сприймають
як публічне приниження, розміщення військ на кордонах. Отже, розголос є
важливим", - резюмував експерт.

Мирослав Ліскович. Київ

Укрінформ

UAmedia

ProEco - новостной мониторинг экологии Украины