Наука має фінансуватися з різних джерел

Лариса ГОНЧАРЕНКО

Фінансування наукових досліджень у 2018 році збільшено на 30 відсотків. Про
це повідомляє прес-служба Міністерства освіти і науки України. Адже,
порівняно з минулим роком, коли видатки на українську науку становили 4,7
мільярда гривень, цьогоріч вони зросли до 6,1 мільярда. Цифра у контексті
попередніх бюджетів - оптимістична. За детальнішим коментарем щодо
фінансування наукових досліджень "Голос України" звернувся до заступника
міністра освіти і науки України, який курує саме науковий напрям, Максима
Стріхи.

- Так, нині Держбюджетом на науку передбачено дещо більше коштів, ніж
торік. Але суттєве зростання відбулося тільки щодо одного розпорядника -
Національної академії наук, де відкрито нову програму на 500 мільйонів
гривень. Це "Підтримка розвитку пріоритетних напрямків досліджень" - для
тих підрозділів НАНУ, які успішно пройдуть нову атестацію. Відтак сумарне
зростання фінансування по цьому науковому закладу - приблизно 38,2 відсотка.
Щодо інших головних розпорядників, зокрема й МОНУ, збільшення бюджетних
асигнувань фактично дорівнює індексу інфляції - 12,2 відсотка. Себто
видатки трішки збільшаться, але сказати, що це дуже покращить ситуацію, не
можна. Загалом на університетську науку у нас визначено 698 мільйонів
гривень, причому в цьому коді реально присутні не тільки університети, а й
Державний фонд фундаментальних досліджень, і технології на держзамовлення,
що теж ітиме на Національну академію. Тобто в цілому, на жаль, на
університети цього року буде витрачена сума, яка становить приблизно 10
відсотків доволі невеликого наукового бюджету.

- А загалом, яких змін у науковій сфері можна чекати 2018 року?

- 16 січня відбудеться перше засідання Національної ради України з питань
розвитку науки і технологій під головуванням Прем'єр-міністра. Маю великі
надії, що цей новий орган, передбачений законом, все-таки стане рушієм змін
у науковій сфері. На засіданні розглядатимуться питання фінансування,
створення Національного фонду досліджень для грантового фінансування і
запровадження базового фінансування для університетської науки.

Проблеми академічної й університетської науки різняться докорінно. В
академічній науці маємо базове фінансування, доволі достатнє. Але там
фактично відсутнє повноцінне грантове фінансування. Є так зване конкурсне -
на рівні 15 відсотків. Натомість в університетах існує тільки конкурсне
короткострокове невелике фінансування. Що змушує заклади бути дуже
динамічними. Але у разі одного-єдиного погано проведеного конкурсу це
створює величезні проблеми... Тут треба запроваджувати базове фінансування,
бо скрізь у світі співвідношення базового і грантового становить приблизно
2 до 1.

Іноземні експерти, які здійснювали аудит української наукової системи в
рамках політичних інструментів програми "Горизонт-2020", ще у 2016-му
радили нам досягнути співвідношення 60 на 40 відсотків базового до
конкурсного. Але для цього потрібно запровадити ще 60 відсотків базового
фінансування в університетах і не менше 25 конкурсного фінансування в
академії. До цього треба йти.

І тоді справді з'являться підстави для оптимізму. Тим паче, що, на
противагу попереднім законам про Державний бюджет, уперше у прикінцевих
положеннях бюджету-2018 немає норми, яка обмежує фінансування статей
освітнього та наукового законодавства. А це вже яка-не-яка перспектива.




Лариса ГОНЧАРЕНКО.

Голос України

UAmedia

ProEco - новостной мониторинг экологии Украины