На лісовому фронті поки що без змін

Володимир ЧЕРНОВ

28 листопада 2019 11

Лісгоспи Сумського обласного управління лісового та мисливського
господарства ведуть боротьбу з "чорними лісорубами".

Затримали фуру з краденим лісом. 7 травня 2019 року.

Фото надано Євгеном Лавриком.

"Лисі Карпати" - це, на превеликий жаль, не унікальне для України явище.
Чимало ділків у інших регіонах також набивають кишені грошима за підпільно
продану деревину, бо живуть за принципом "Після мене - хоч потоп". Упіймати
таких шкідників непросто, бо для цього потрібен не лише високий
професіоналізм, а й справжній героїзм. Чужі серед своїх

Роменський лісгосп, який входить до структури Сумського обласного
управління лісового та мисливського господарства, "розкиданий" на
територіях шести районів. Загальна площа лісових насаджень становить лише
17,7 тис. га, але щоб доїхати від діброви до діброви або від гайка до
гайка, вам доведеться подолати не один кілометр та спалити не один літр
бензину. А ще - лісові дороги схожі на спеціально зроблені смуги перешкод.
Разом із відстанями вони ускладнюють господарювання, водночас знижуючи
ризики "чорних лісорубів", котрим тут зручніше сховатись та простіше втекти.

Незважаючи на цілком об'єктивні складності, Роменський лісгосп, коли його
очолив Олег Сало, поступово став виходити у передовики. Власне, і все
Сумське обласне управління лісового та мисливського господарства - одне з
кращих в Україні, а за деякими важливими економічними показниками взагалі
найкраще, але мова зараз не про це. Ми розповімо, як молодий директор
Роменського лісгоспу оголосив війну лісокрадам та що з того вийшло.

З'ясувалось, що ліс крадуть свої. Хтось інший на місці Олега Сала не
виносив би сміття з хати, а обмежився максимум внутрішнім розслідуванням.
Однак він вирішив зробити все по закону. Таку позицію підтримало і
керівництво обласного управління, якому директор лісгоспу доповів про
ситуацію. Треба не впіймати, а "припечатати"

- Упіймати крадія непросто, - ділиться Олег Сало. - Особливо, коли він
працює у сфері лісового господарства, знає тут усі ходи і виходи. А
затримати треба так, щоб "припечатати", щоб опісля не відкрутився.

Сучасні "чорні лісоруби" використовують витончені "технології", які дають
можливість уникнути покарання. Можуть найняти безхатька, котрого
заздалегідь привозять у потрібне місце, дають їжу і телефон та змушують
багато годин спостерігати за під'їзними шляхами. Коли все спокійно,
починають різати та вантажити ліс. Тільки-но з'являється машина лісової
охорони або працівника лісгоспу, який непричетний до "бізнесу", роботу
негайно припиняють, а навантажене вивантажують. Після цього довести щось у
юридичній площині стає неможливим.

Події, які стали для Олега Сала своєрідною точкою неповернення, відбулись у
Недригайлівському лісництві Роменського лісгоспу. Директор лісгоспу називає
прізвища дійових осіб, але ми їх повторювати не будемо, бо повноваженнями
ставити у таких справах останню крапку наділений суд.

- Двоє працівників Недригайлівського лісництва придумали схему незаконного
збагачення, - каже О. Сало. - 5 травня нинішнього року трактористи одержали
від них вказівку вивезти та передати третім особам лісопродукцію, яка
перебувала на території 59-го кварталу. Там саме відбувалася рубка
головного користування.

Директор лісгоспу довідався, що крадіжку лісу запланували на 7 травня.
Викликали із Конотопського лісгоспу озброєний наряд лісової охорони.
Увечері 6 травня охоронці влаштували засідку біля лісової дороги, що вела
до 59-го кварталу. Тож коли крадії о 5-й ранку наступного дня розставили
пости, а через якийсь час сюди приїхали трактори, небезпеки ніхто з
учасників злочинної групи не помітив.

- Незаконні рубки у Недригайлівському лісництві відбувалися вже давно, -
розповідає О. Сало. - Але чутки до справи не пришиєш, тому, поки у нас
з'явилася реальна можливість затримати крадіїв на гарячому та
задокументувати схему, минув якийсь час. "На війні простіше"

Операцію з "нейтралізації" злочинців здійснювала рейдова група під
керівництвом Євгена Лаврика. Він - колишній спецпризначенець, учасник
бойових дій на Донбасі, очолює не лише охоронну структуру Конотопського
лісгоспу, а й обласну громадську організацію "Лісівник-атовець", до якої
входить майже сотня осіб.

- 6 травня ми звечора залягли он у тій посадці, - показує удалечінь Євген. -
Знали, що рано-вранці вони розставлятимуть так звані фішки, тому треба
було заїхати за півдоби. Після п'ятої ранку загуркотіли трактори. Ми дали
їм змогу завантажитись.

Якийсь час працювали бензопили - вони ще щось дорізали. О 6-й ранку перший
трактор уже виїхав з ділянки, але мені порадили простежити, куди повезуть
деревину, та подивитись, де стоїть фура. Тож ми перший трактор відпустили,
а коли він повертався та вже завантажився другий, перекрили їм дорогу.

Зупиняти трактори довелося чергою вгору із автомата Калашникова, після якої
у злодіїв одразу ж відмовили ноги та розв'язалися язики. На той час уже
прибули викликані на місце події поліцейські. Разом із ними лісові охоронці
затримали і виконавців, і організаторів крадіжки, і велику навантажену
краденим лісом фуру. Вона мала рівненські реєстраційні номери.

- Здавалося б, що ще? - розводить руками Євген Лаврик. - Ми впіймали їх
усіх на гарячому - гарячіше нікуди. Трактористи дали свідчення, що їм
наказали вивозити деревину та вантажити на "Вольво". Колоди були без бирок,
без жодних документів.

Але мене по цьому кримінальному провадженню навіть жодного разу не
допитали, а не так давно суд зняв із крадіїв підозру. Коли таке
відбувається, опускаються руки. Навіщо ми працюємо, якщо результату все
одно немає? На війні було значно простіше... Пеньки є, але дерев не було

Суд зняв підозру з фігурантів кримінального провадження, бо йому надали
експертний висновок: вони не завдали державному лісгоспу жодних збитків, бо
крадіжки... не було. Не було, адже украденої продукції де-юре не існувало.
Згідно з правилами, які вже давно діють у галузі лісового господарства,
заготовлену деревину наприкінці робочої зміни мають поставити на
електронний облік, і після цього її може бачити вся Україна. Але у
Недригайлівському лісництві спиляні 6 травня дерева на облік не поставили,
і якби 7 травня ліс благополучно вкрали, від нього не залишилося б жодних
слідів - окрім, звичайно, пеньків, які без папірців нічого не варті.

Роменський лісгосп із "нульовим" експертним висновком не погодився і
замовив альтернативний. Його зробила місцева філія Держаудитслужби із
залученням фахівців лісогосподарської справи. Згідно із цим документом,
зловмисники завдали шкоди державному підприємству не на нуль гривень, як
було зазначено у першому експертному висновку, а на 288 тис. грн. За
словами О. Сала, лісгосп оскаржує рішення суду першої інстанції - для
цього, власне, і замовили фахову експертизу. Працювала "чорна" схема

Сліди масових крадіжок лісу видно не лише у 59-му, а й у 107-му кварталі
Недригайлівського лісгоспу. Від найкращих і найтовстіших дерев залишились
лише пні. І якщо у першому випадку хотіли вкрасти законно заготовлену, але
просто не поставлену на облік деревину, то у другому - ліс пиляли без
жодних дозвільних документів. Олег Сало каже, що це робили ті само люди, і
знову називає прізвища, які ми оприлюднимо після рішення суду.

Різали крадії не абищо, а найкращі і найдорожчі дуби віком 100-150 років.
Коштує такий товар 25 тис. грн за кубометр, тому вищеназвана сума
експертної оцінки у 288 тис. грн - це вартість лише 27 триметрових колод,
завантажених 7 травня у "Вольво". До речі, ця фура із рівненськими номерами
стояла на лісовій галявині, абсолютно позбавленій порослі, з чого можна
зробити висновок: автомобілі завантажувались тут лісом частенько, і Олег
Сало встиг наступити лише на хвіст добре відпрацьованій схемі. Вартість
дубів, зрізаних у 107-му кварталі, експерти оцінили у майже 900 тис. грн,
але вони зникли абсолютно безслідно - зовсім не так, як 7 травня нинішнього
року. Справедливість має бути з кулаками

Після того як Олег Сало "розворушив кубло", на його адресу почали надходити
далеко не дріб'язкові погрози. Зокрема, з'ясувалося, що в одного з
фігурантів справи є дуже впливовий родич, котрий працює у Генеральній
прокуратурі. Але не це зараз непокоїть директора лісгоспу - щодо родича,
доброзичливці попереджали його і раніше. Прикро за інше. У вересні крадіїв
звільнили з роботи, а у листопаді вони вирішили повернутися у ліс через
суд. Підставою стало те, що рішенням іншого суду з фігурантів кримінального
провадження знято підозру, адже вони "вкрали те, чого не було".

Для Олега Сала тепер дуже важливим є відчуття підтримки згори і знизу. Його
позицію повністю поділяє керівництво обласного управління лісового та
мисливського господарства, а голова громадської організації "Лісівник-
атовець" Євген Лаврик обіцяє мобілізувати бойових побратимів. Не для того,
звичайно, щоб улаштувати в лісі АТО, а для того, щоб ніхто не сумнівався:
справедливість таки є, хоч за неї і доводиться боротися.

Сумська область.

Фото автора.

Голос України

UAmedia

ProEco - новостной мониторинг экологии Украины