Медіаграмотність як бронежилет. Про що говорили учасники конференції "Стійкі разом: розвиток медіаграмотності в Україні"

Ольга Чорна

11:00, 31 Жовтня 2024

Понад сто учасників обговорили вплив медіаграмотності на національну
безпеку, її значення у стійкості суспільства до дезінформації та роль медіа
у покращенні навичок критичного мислення людей.

У час війни, коли ворожа дезінформація стає одним з викликів для стійкості
суспільства, надзвичайно важливо об'єднати зусилля для розвитку
медіаграмотності серед українців. Яким чином це зробити та як удосконалити
взаємодію на цьому шляху між медіаспільнотою, громадянським суспільством і
державними інституціями? Це питання було ключовим серед обговорюваних на
конференції "Стійкі разом: розвиток медіаграмотності в Україні", якою в
Києві було відкрито Глобальний тиждень медіа- та інформаційної грамотності.

Протягом конференції учасники обговорили способи популяризації
медіаграмотності, нові методи навчання критичного мислення, роль
міжнародних партнерів у захисті інформаційного простору України та
застосування штучного інтелекту для розширення можливостей виявлення
дезінформації.

Одна з панельних дискусій конференції була присвячена тому, як
медіаграмотність, протидія дезінформації та стратегічні комунікації
пов'язані між собою. Директорка департаменту інформаційної політики та
інформаційної безпеки Міністерства культури та стратегічних комунікацій
(МКСК) Ганна Красноступ, керівник Центру стратегічних комунікацій та
інформаційної безпеки Ігор Соловей, керівниця з комунікацій групи проєктів
кризового реагування ПРООН в Україні Валентина Аксьонова й авторка
фактчекерського проєкту "НотаЄнота" Альона Романюк обмінялися думками про
те, як стейкхолдери можуть краще співпрацювати між собою у цій сфері.

Ганна Красноступ, Валентина Аксьонова, Ігор Соловей та Альона Романюк

"Медіаграмотність є пріоритетом усієї державної інформаційної політики. Це
передбачено Стратегією інформаційної безпеки України, - сказала на початку
свого виступу директорка департаменту інформполітики та інформбезпеки МКСК
Ганна Красноступ. Вона нагадала, що Мінкульт визначено центральним органом
виконавчої влади, відповідальним за організацію державної політики з питань
медіа, зокрема, з упровадження медіаграмотності. При міністерстві створений
Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки, у рамках якого діє
"Школа Страткому та інформаційної безпеки", національний проєкт із
медіаграмотності "Фільтр", впроваджуються інші, зокрема партнерські
проєкти. Окрім того, відомство уклало меморандум із Міністерством освіти та
науки України для того, щоб інтегрувати медіаграмотність в освітній процес.

"Навички медіаграмотності - це наші бронежилети, які захищають нас і
забезпечують стійкість у світі інформаційних викликів. Процес їхнього
набуття має бути безперервним і охоплювати все суспільство, адже
інформаційне середовище швидко змінюється. Важливість спільних зусиль у
цьому процесі неможливо переоцінити, адже лише об'єднавши знання та досвід,
ми зможемо ефективно протистояти маніпуляціям і дезінформації, - сказала
представниця МКСК.

Ганна Красноступ

Керівник Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки Ігор
Соловей розповів про методи боротьби з ворожою дезінформацією, яка, за його
словами, перетворилася на потужний інструмент маніпуляції громадською
думкою, створення альтернативної реальності та підриву довіри до державних
інституцій України.

Ця боротьба є комплексною і містить, зокрема, фактчекінг (який роблять
фактчекери як із державних органів, так і з громадських організацій),
дотримання представниками медіа журналістських стандартів і підвищення
рівня медіаграмотності людей. Також до неї входить проведення різноманітних
інформаційних кампаній і дотримання політики єдиного голосу.

"Для визначення впливу іноземних інформаційних кампаній на українське
суспільство ми в Центрі використовуємо методологію FIMI - Foreign
Information Manipulation and Interference. Вона дозволяє точно оцінювати
загрози та реагувати на них. За допомогою цієї методології ми провели низку
розслідувань. Одне з них стосується телеграм-каналу "НачШтабу", який
шпигував за Силами оборони України. Ми встановили, що цей ресурс пов'язаний
із військовою розвідкою Росії, просуває російські пропагандистські
повідомлення та під прикриттям нібито українського військового каналу
збирає інформацію, яка є військовою таємницею, - розповів Ігор Соловей.

Ще одне дослідження Центру, за словами його керівника, стосувалось
інформаційних атак із боку ворога на представників військово-політичного
керівництва України. У співпраці з Державним управлінням охорони фахівці
Центру стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки дослідили, як
російська пропаганда атакувала першу леді Олену Зеленську. Це дослідження
ще буде презентовано, пообіцяв Соловей.

Він ще раз сказав, що дезінформація спрямована на зниження стійкості
українського суспільства під час війни, тоді як ключовий інструмент
посилення цієї стійкості - це стратегічні комунікації. Вони, по-перше,
формують уявлення людей про те чи те явище або проблему, а по-друге,
мобілізують їх на розв'язання проблемного питання.

Своєю чергою, медіаграмотність доповнює стратегічні комунікації у процесі
боротьби з дезінформацією, говорить Соловей: "Стратегічні комунікації та
медіаграмотність є двома взаємодоповнювальними компонентами інформаційної
стійкості. Якщо стратегічні комунікації покликані надавати суспільству
правдиву інформацію, то медіаграмотність дозволяє людям критично сприймати
отримані дані й уникати маніпуляцій. Ця синергія особливо важлива в умовах
постійного інформаційного тиску з боку нашого ворога та його сателітів.
Поєднання цих елементів дає можливість Україні вистояти в цій інформаційній
війні.

Ігор Соловей

Також Ігор Соловей розповів про роботу "Школи Страткому та інформаційної
безпеки". Її цільова аудиторія - державні службовці, комунікаційники
державних органів влади й органів місцевого самоврядування.

З початку 2022 року по вересень 2024-го у "Школі Страткому" проведено
близько 200 тренінгів, у яких узяли участь понад 1700 осіб. Для
забезпечення цих тренінгів розробили навчально-методичні матеріали, зокрема
посібник "Гібридна війна Росії проти України: як перемогти на
інформаційному фронті" та брошуру "10 постулатів стратегічних комунікацій".
До перекладу англійською готується посібник про протидію та реагування на
дезінформацію, фактчекінг, розробку комунікаційних кампаній, кризові
комунікації та впровадження штучного інтелекту в роботі комунікаційників.

"Наші програми вписані в рішення Ставки Верховного головнокомандувача, які
стосуються навчання державних службовців протидії кризовим явищам в
інформаційній сфері, - повідомив Соловей.

Керівниця з комунікацій групи проєктів кризового реагування ПРООН в Україні
Валентина Аксьонова повідомила: тільки за 2023 рік в Україні було
зафіксовано понад 13 тисяч інформаційних загроз. І це тільки ті, що
зафіксовані офіційно. При цьому, сказала експертка, національний проєкт із
медіаграмотності "Фільтр" був створений ще до повномасштабного вторгнення,
що доводить: опір інформаційним атакам ззовні став для України пріоритетом
давно. "Тобто спостерігається стратегічний підхід до цього з боку держави.
Це дуже важливо, тому що загрози нікуди не дінуться, виникатимуть постійно
нові. Ми намагаємося фокусуватися на тих речах, які будуть робити стійким
український народ, зокрема, до інформаційних загроз, - сказала вона.

Валентина Аксьонова

Розповідаючи про те, як Програма розвитку ООН в Україні працює над
укріпленням стійкості українського народу й української держави, Валентина
Аксьонова повідомила, що в організації теж не відокремлюють
медіаграмотність від стратегічних комунікацій.

"Ми не можемо працювати окремо з медіаграмотністю або лише зі стратегічними
комунікаціями. Ми працюємо в комплексі та підтримуємо державу, громадянське
суспільство, народ України, базуючись на цих трьох китах: виробленні вміння
розпізнавати дезінформацію, підвищенні рівня медіаграмотності людей і
розвитку стратегічних комунікацій", - сказала Валентина Аксьонова.

За її словами, ПРООН в Україні підтримала згадувані тренінги зі
стратегічних комунікацій для держслужбовців, оскільки там вважають, що ті,
хто дотичний до надання людям інформації, насамперед повинен мати високий
рівень медіаграмотності. Разом із тим, на загальному рівні, сказала
Аксьонова, відчувається потреба в медіаосвіті впродовж усього життя з
навчальними можливостями для всіх вікових категорій: "Бачимо, як люди
активно брали участь у Національному тесті з медіаграмотності. Це говорить
про те, що українці не залишаються байдужими до цих питань і прагнуть бути
сильнішими, протидіяти загрозам, володіти засобами захисту від впливу
дезінформації, фейків і маніпуляцій. Тому що забезпечення безперервного
навчання є дуже важливим.

Альона Романюк

Саме навчанням людей критично мислити та розпізнавати дезінформацію, фейки
й маніпуляції в інформаційному просторі й займається фактчекінговий проєкт
"Нота Єнота". Його авторка Альона Романюк розпочала свій виступ зі слів про
те, що спростування фейків - найгірший спосіб боротьби з ними. Через те, що
спростовуючи фейк, неможливо запобігти його розповсюдженню.

"Ти не можеш спростувати фейк, не повторивши його. І це велика проблема.
Так, фактчекінг потрібний, як і потрібні фактчекери. Але вважати, що
фактчекінг нас врятує, достатньо лише всіх навчити перевіряти інформацію, -
неправильно, - говорить Романюк.

За її словами, не всю дезінформацію потрібно спростовувати. Якщо фейк
побачила невелика кількість людей, то не потрібно його популяризувати
спростуванням.

Своєю чергою, Ігор Соловей розповів про підхід до цієї проблеми Центру
стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки: "Ми не спростовуємо всі
фейки. Ми дивимося на рівень поширення й тоді робимо дебанкінг. Але чому це
важливо? Це спростування має залишитися в інтернеті, бо рано чи пізно
дослідники почнуть шукати, а що ж там було насправді - й історія має це
запам'ятати.

За словами Альони Романюк, ворожі інформаційні впливи - дезінформація,
фейки й маніпуляції - виникають там, де є інформаційний вакуум. Будь-яку
актуальну тему, щодо якої не вистачає повної офіційної інформації, - чи то
відімкнення світла, чи то загострення ситуації на фронті - Росія
намагається використати для поширення дезінформації. Тому, за словами
фактчекерки, так важливі стратегічні державні комунікації. Вони мають бути
скоординовані на рівні всіх органів влади та базуватися на правдивій
інформації. Але водночас важлива й медіаграмотність, високий загальний
рівень ерудиції та навички критичного мислення людей.

"Пам'ятаєте, як під час ковіду люди масово скупали в аптеках антибіотики? А
між тим навіть шкільних знань із біології достатньо, щоб розуміти -
антибіотиками вірус не лікують, ними лікують бактеріальну інфекцію. Тому
важливо інтегрувати медіаграмотність у шкільну освіту і пам'ятати, що
критичне мислення - це про освіту протягом усього життя, - резюмувала
Альона Романюк.

Крім того, велику роль у підвищенні рівня критичного мислення людей
відіграють медіа. Цій темі була присвячена окрема панель форуму, учасники
якої обговорювали, як медіа можуть креативно просувати медіа- й
інформаційну грамотність, розвінчувати історичні та політичні міфи та
протидіяти дезінформації.

Член правління Суспільного Дмитро Хоркін розповів, як загальнонаціональному
мовнику вдається достукатися до тих людей, які не надто перебірливі у
споживанні інформації. Зокрема Суспільне другий рік поспіль долучається до
проведення Всеукраїнського уроку з медіаграмотності, який транслюватиме на
своїх ресурсах 7 листопада 2024 року.

Олена Тараненко та Дмитро Хоркін

Крім того, у Суспільного є кілька проєктів, у яких доступною мовою широку
аудиторію навчають перевіряти інформацію, не вестися на клікбейтні
заголовки, розпізнавати ботів і тролів тощо.

"Ми, по-перше, виробляємо медіаконтент, який відповідає журналістським
стандартам і нормам медіаграмотності, по-друге, самі постійно вдосконалюємо
власні навички критичного мислення та розпізнавання неправдивої інформації,
а по-третє, навчаємо своїх глядачів, слухачів і читачів правилам
інформаційної гігієни, - сказав Хоркін.

Робиться це ненав'язливо, без оголошень на кшталт "А зараз ми вас навчимо
медіаграмотності", а за допомогою, зокрема, великої кількості
документальних проєктів, спрямованих на розвінчання історичних міфів і
пропагандистських кліше. "Ніякого зверхнього, дидактичного тону. Наш підхід
- спонукати людину до пошуків підтверджень і доказів у разі виникнення
сумнівів у правдивості інформації, підштовхнути людину до самостійних
висновків, - пояснив член правління Суспільного.

Директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк розповіла про
негативні тренди в медіа. "Перший із них - драматизація. Я б не назвала це
дезінформацією, але чим далі, тим більше драми у заголовках. І мені шкода,
що цим зловживають не лише таблоїди, а й навіть якісні медіа. Друга загроза
- це штучний інтелект. З одного боку, він полегшує роботу редакторів, але
його застосовують і ті, хто вимагає гроші у людей, і ворог у своїх
інформаційних атаках і впливах. Ми вже бачимо, як для цього використовують
генеративні зображення, - сказала Романюк.

Оксана Романюк

Ще один негативний тренд, за її словами, - імітація журналістики: "Якщо ми
зараз подивимося на стрічку новин у деяких онлайн-медіа, то на 90%, а в
окремих випадках і на всі 100%, вона складається з компіляції репостів".
При цьому там відсутні альтернативні погляди, експертні оцінки, звернення
до першоджерел. Натомість, сказала директорка ІМІ, завдання журналістів -
реагувати на суспільний інтерес, шукати та перевіряти інформацію та її
джерела. Та й узагалі, якісна журналістика - це перш за все ексклюзиви. А
наслідком імітації журналістики є дезорієнтація аудиторії.

Четвертий тренд - нечесна конкуренція між телеграм-каналами та медіа.
"Телеграм-канали є непрозорими, скажімо, можуть дозволити собі публікувати
інформацію про наслідки обстрілів через п'ять хвилин. Тоді як медіа є
прозорими, регулюються Нацрадою, витримують певний час, щоб інформувати про
наслідки обстрілів, мають дотримуватися вимог щодо реклами. А це викликає
диспропорцію в аудиторії, яка перетікає від якісних медіа в телеграм-
канали, - пояснила фахівчиня.

Своєю чергою, Аделін Гулін, виконувачка обов'язків керівника відділу "Медіа-
та інформаційна грамотність" ЮНЕСКО, розповіла про те, що медіа вже давно
не є єдиним джерелом інформації, яка розповсюджується в суспільних
інтересах.

"Ми є свідками зменшення довіри до традиційної журналістики та зростання
впливу створювачів контенту в соціальних мережах - телеграмі, ютубі,
тіктоці та інших. Вони формують публічний дискурс стосовно суспільно
важливих тем - виборів, збройних конфліктів, екологічної кризи тощо, -
сказала представниця ЮНЕСКО.

Аделін Гулін

За таких умов, говорить вона, саме медіа мають надавати аудиторії знання
про медіаграмотність і розвивати в неї навички критичного мислення. І саме
вони мають показувати людям, чим відрізняються створювачі контенту на
інформаційних платформах загального доступу від журналістики, яка
дотримується певних стандартів, медійної етики, застосовує експертну думку,
перевіряє джерела інформації, проводить фактчекінг.

Країни-учасниці ООН, за словами представниці ЮНЕСКО, дійшли згоди стосовно
необхідності інтеграції медіаграмотності до шкільних програм. Вони
зобов'язалися включити медіаграмотність і цифрові знання як предмет до
шкільної програми. Рішення про це буде ухвалено на весняному саміті ООН,
повідомила Аделін Гулін. Але поки що невелика кількість країн інтегрувала
медіаграмотність у шкільний курс. Тому, за її словами, ключову роль у
підвищенні рівня медіаграмотності серед жителів різних країн відіграють
медіа й організації громадянського суспільства. Вона додала, що в ЮНЕСКО
напрацьовують тренінгову програму, щоб допомагати медіа створювати проєкти
з медіаграмотності.

Директор проєктів Zinc Network Дмитро Хільченко розповів, чому вважає
медіаграмотність продуктом, який потрібно промотувати й продавати.

"Наприклад, те, що під час нещодавнього проведення загальнонаціонального
тесту з медіаграмотності ми вперше вийшли за межі "інформаційної
бульбашки", пояснюється тим, що його вдалося "продати". Людям вдалося
пояснити, чому це корисно, чому тест необхідно пройти й чому це особливо
важливо в умовах війни. Зрозумілий меседж - бенефіт для всіх, - сказав
Хільченко.

Дмитро Хільченко

Експерти й організації, які працюють у цій сфері, сказав він, навчилися
добре робити нішевий продукт - видавати посібники, організовувати тренінги,
розробляти курси з медіаграмотності, але того простого і масштабного, що
буде чіпляти багатьох людей і працювати на широкі маси, не вистачає:
"Суспільство має зрозуміти та звикнути до того, що медіаграмотність та
інформаційна гігієна - це частина його життя. Тому нам потрібно більше
таких загальнонаціональних кампаній як тест із медіаграмотності, які б
об'єднували людей довкола цієї теми.

Як медіаграмотність можна доносити до широкої аудиторії, пояснив на
прикладі програми зі спростування ворожої дезінформації, що почала виходити
в ефірі "Українського радіо" з перших днів повномасштабного вторгнення,
програмний директор ГО "Детектор медіа" Вадим Міський. Слухачі
повідомляють, що з програми, яка раніше називалась "Русскій фейк: стукіт з
дна", а зараз - "Фейк Контроль", отримують теми для своїх розмов. Тобто
знання, отримані про черговий фейк, і аргументи про його невідповідність
дійсності люди передають своїм родичам, сусідам, односельцям і так далі.
Крім того, дослідження, проведене InfoSapiens, показало, що цей проєкт -
один із брендоутворювальних, який асоціюється в слухачів з "Українським
радіо".

Вадим Міський

"У нас у "Детекторі медіа" діє своєрідна лабораторія форматів. Програма на
"Українському радіо", напевне, найвідоміша, бо її можна почути всюди в
Україні. Але є ще проєкт "Ньюспалм" Юрка Космини, якому вже більш ніж п'ять
років і який виходить на низці регіональних медіа. Проєкт апелює до
розвитку критичного мислення, висвітлюючи та критикуючи у медіапросторі
дезорієнтаційні теми, які намагаються відволікти, чи пропаганду. На ютуб-
каналі 24 каналу виходить проєкт "Локшину замовляли?", в якому намагаємося
достукатися до старшої аудиторії. Це канал із величезною аудиторією, і тому
ми з ними почали співпрацювати, - розповів Вадим Міський і додав, що
громадська організація відкрита до співпраці з іншими медіа у створенні
проєктів із медіаграмотності відповідно до потреб їхньої цільової аудиторії.

Міський сказав, що важливі саме довготривалі проєкти, адже короткотривалі
не мають системного впливу. Також потрібно зосереджуватися не лише на
розвінчуванні фейків, а й на поясненні логіки російської дезінформації, щоб
людина надалі могла її виявити сама.

"Потрібні медійні проєкти, які інтегрують медіаграмотність у ширший
контекст: історія, документалки. І це мають бути проєкти, які мотивують
розвиватися далі, у хорошому сенсі підсаджують людей на медіаграмотність", -
додав директор ГО "Детектор медіа".

Олена Тараненко

На запитах і потребах аудиторії, на яку спрямовані такі медійні проєкти,
зупинилася менеджерка з розвитку потенціалу IREX в Україні Олена Тараненко.
Організація, повідомила вона, провела дослідження, за допомогою яких
спробувала з'ясувати психоментальний стан учнів і вчителів українських
шкіл. І їхні підсумки виявилися доволі невтішними. Один із них - суттєвий,
переважно негативний, вплив медіаконтенту на психоемоційний стан людей.
Якщо у 2023 році на це вказувала більш як половина опитаних, то у 2024-му -
понад 70%. Крім того, 90% учителів кажуть про своє інформаційне
перевантаження. На питання про тактику захисту від цього більшість
учасників опитування відповіли, що це спроби обмеження споживання
медіаінформації.

"Тобто ми з'ясували, що люди починають ховатися від новин, від
медіаспоживання. І це спонукало нас почати нову медіаосвітню програму
"Протидія медіатравмі", - сказала Тараненко.

Крім того, повідомила вона, найближчим часом буде презентований посібник "7
кроків до здорового медіаспоживання під час війни", який розроблений у
межах проєкту "Вивчай та розрізняй: інфомедійна грамотність в освіті" в
рамках протидії медіатравмуванню.

Оксана Мороз, Вадим Міський та Оксана Романюк

"Тож завдання, що постало перед медіа з початком широкомасштабного
вторгнення, було із зірочкою, а тепер, на третьому році великої війни, воно
з кількома зірочками. Тому що крім функції інформаційної та просвітницької,
їм потрібно виконувати ще і підтримувальну функцію. Тут є над чим
замислитися, - резюмувала засновниця ініціативи з інформаційної гігієни "Як
не стати овочем" Оксана Мороз, яка модерувала панель.

Читайте також: Навички критичного мислення не набуваються з володінням
технологій, їх потрібно розвивати, - юристка зі штучного інтелекту ЦЕДЕМ
Медіа мають передавати людям навики медіаграмотності, залучаючи до
відповідального медіаспоживання, - представниця ЮНЕСКО

Фото: Ігор Васильєв, "Детектор медіа"

ДМ MediaSapiens