Інтерв'ю з Головою ДКАУ Юрієм Алексєевим

View Comments

- Нещодавно завершився візит Президента України Віктора Януковича до
Бразилії. В ході візиту піднімалися, в тому числі і питання співпраці у
космічній сфері. Які підсумки цього візиту для Державного космічного
агентства України (ДКАУ) і які перспективи подальшого розвитку
співробітництва Бразилії і Україною в рамках програми "Циклон-4"?

- Президенти Бразилії та Україні високо оцінили проект "Циклон-4".

Виступаючи перед пресою, глави держав заявили, що цей проект є головним
науково-технічним проектом між двома країнами. Вони підкреслили, що з боку
двох президентів буде здійснюватися безпосередній контроль і всебічна
підтримка цього проекту. Крім того, В. Янукович заявив, що на сьогодні всі
фінансові питання по "Циклон-4" вирішені. Це дійсно так. Перед від'їздом
він підписав всі вказівки про видачу гарантій стосовно отримання кредиту
для закінчення будівництва стартового комплексу. Президент також
підкреслив, що сьогодні він не бачить проблем у фінансуванні цього проекту.
Найближчим часом КБ "Південне" отримає всі необхідні за проектом гроші. Від
себе хотілося б додати, що спілкуючись з послом, з представниками
Адміністрації президента ми зрозуміли, що цей проект є завданням номер один
як для України, так і для Бразилії. Показово, що в ході першого пуску, який
повинен відбутися в кінці 2013 р., планують взяти участі президенти обох
країн.

- У ЗМІ повідомлялося, що запуск "Циклон-4" планувалося здійснити у другій
половині 2012 р. Тепер ця дата перенесена на 2013 р.?

- Усі забувають про те, що Бразилія два роки займалася видачею нам ліцензії
з екології. Потім були проблеми з фінансуванням, проблеми з місцевими
жителями - келамболамі. У 2003 р. нам виділили один майданчик. Потім ми
переміщалися на інший майданчик. Це все якось забувається. Сьогодні
остаточно підписаний документ, згідно з яким визначено - запуск ракети
повинен відбутися в кінці 2013 р. У наступному році на космодром Алкантара
буде надіслано необхідне обладнання (важкі ємності, посудини високого тиску
тощо).

- Зовсім недавно МО М. Єжель заявив, що Україна відкрита для діалогу з
розробки РН "Циклон-5". Даний ракетоносій існує чи це плід уяви?

- Я вважаю, для початку треба зробити "Циклон-4", а потім займатися новими
розробками. РН "Циклон-5"-подальша модернізація "Циклон-4", в якому
поліпшені енергетичні характеристики, вантажопідйомність і збільшена участь
бразильських підприємств. На жаль, сьогодні ми дуже слабо розуміємо, що
можуть робити бразильці. На листопад 2011 р. намічено зустріч з
керівництвом Космічного агентства Бразилії. Ось тоді, сподіваюся, ми
зрозуміємо, чи буде "Циклон-5" і що він буде з себе представляти.

- РФ провела успішний запуск РН "Союз-СТ-Б" з космодрому Куру (Французька
Гвіана), який знаходиться практично на одній широті поблизу екватора з
космодромом Алкантара. Чи не є конкурентом РФ Україні і Бразилії?

- Є ніша ракет середнього класу. У цьому сегменті присутні ракети з
вантажопідйомністю 1000, 1500, 2000 кг. "Циклон-4" за вантажопідйомністю
менше, ніж ракета "Союз-СТ-Б". Наша ракета призначена для виведення на
орбіту, десь, 1600 кг. Росія може виводити 2000 кг. Я думаю ми будемо
просто один одного доповнювати на космічному ринку послуг і не будемо
конкурентами. Причому, я думаю, що "де убуде, там і додасться". Скільки
додасться пусків на космодромі Куру настільки ж зменшиться на Байконурі.

- Через скільки років можуть окупитися гроші витрачені на проект "Циклон-4"?

- За нашими підрахунками окупність проекту "Циклон -4" близько 13 років.

- Наступний важливий проект - Taurus 2. Як на сьогодні складається ситуація
навколо цього проекту? Коли слід очікувати перший пуск? Адже він постійно
переноситься ...

- Taurus-2 досить цікава ракета. Перший ступінь робиться РФ і України.
Рідинний двигун НК-33, який використовується в ракетоносії, це старі
напрацювання СНТК ім. Н.Д. Кузнєцова (РФ), а баки-модернізовані баки від
ракети "Зеніт". КБ "Південне" і ВО "Південмаш" відповідають кожен за свою
ділянку роботи. Все, що на нас було покладено, ми зі свого боку виконали
без проблем. Є якісь проблеми в Росії. Адже двигуни виготовлені багато
років тому і були надалі законсервовані. Тому невідомо, як вони зможуть
себе проявити в подальшому. Інше питання - чи вистачить тих двигунів, які
купила американська компанія Aerojet у РФ в рамках програми по
обслуговуванню Міжнародної космічної станції (МКС). Але це не зовсім наша
турбота. Сьогодні Україні, в особі наших підприємств, виконує всі свої
зобов'язання і, наскільки я знаю, на перший квартал 2012 р. запланований
перший випробувальний пуск РН Taurus 2.

- Які дивіденди від участі в проекті Taurus-2 отримає Україну у фінансовому
та політичному еквіваленті? Чи є перспективи подальшої участі в наступних
проектах компанії Orbital - Taurus-2E ?

- Поки Україна має твердий контракт на п'ять пусків Taurus 2. Ну, а потім
все залежить від того, як себе покаже КБ "Південне" і ВО "Південмаш".
Безумовно, те, що ми провели роботу і в результаті отримали досить
пристойну ракету, це добре. Також добре, що українські підприємства мають
можливість зайняти своїх людей безпосередньою роботою за фахом, можуть
заробити гроші і платити зарплати. Важливо також те, що сьогодні наші вчені
продовжують займатися наукою. Не все так просто, як здається на перший
погляд. Взяли бак від "Зеніта" і поставили на Taurus-2. Адже це не так. На
"Зеніті" стоїть єдиний чотирикамерний двигун. У Taurus-2 будуть стикуватися
два двигуни. А це зовсім інша архітектура. У Taurus-2 дуже багато роботи
зроблено нашими конструкторами зі стикування двигуна НК-33 з баком від
ракети "Зеніт". Ми раді, що для цих робіт залучається українська наука. Там
дуже цікавий бустер-клапан зроблений. Вперше зроблено для цієї ракети.
Стосовно фінансового аспекту, наведу приклад. За десять років на космічне
агентство України було витрачено 3-3,2 млрд. грн. За цей же період всі наші
підприємства заплатили до бюджету податків на загальну суму 3,5 млрд грн.
Прибутковість Taurus-2 для українських підприємств не виняток.

- Чи можна більш детально розкрити суть співпраці Україна в рамках програми
зі створення РН Vega? Який формат нашої участі? Ми партнери, підрядники чи
хто?

- Vega - це європейська ракета. Вона робиться під великим напором
італійського космічного агентства. Слід зазначити, що з італійцями нас
пов'язують давні стосунки. Навіть розглядався варіант створення "Циклон-4"
спільно з ними. Однак цього не сталося. Свого часу до нас звернулася така
компанія як Fiat Avia BPD. Компанія займалася виробництвом бічних
твердопаливних прискорювачів для РН Ariane-5. Вони шукали варіанти, як
зробити певні роботи в рамках ракети дешево і якісно. Ось вони і звернулися
до нас, щоб створити четверту ступінь РН "Vega". На сьогодні ми у них
виступаємо підрядниками. Українські підприємства роблять комплектацію
двигуна четвертого ступеня. Однак це дає нам привід говорити, що ми хоч і
не учасники Європейського космічного агентства, але ми пишаємося тим, що
нас італійці залучили до створення європейської ракети. На сьогодні ми
провели всі відпрацювання, що нас просили в Європі. Є контракт на п'ять
комплектів двигунів. Два двигуни серії вже відправлені споживачеві.

- На тлі скорочення фінансування бюджетних програм в Європі чи не здається
вам, що перспективи проекту РН "Vega" вельми примарні?

- Не видно, що держави скорочують витрати на космос. Ніде в світі, окрім
України, в минулому році не було скорочень бюджетів на космос. Весь світ
або не змінює бюджетне фінансування або трохи збільшує. Я не думаю, що
перспективи розвитку досить примарні.

- Як на сьогодні йдуть справи навколо створення супутника зв'язку "Либідь".
Скільки потрібно ресурсів на нього? Коли можна очікувати його реалізацію?

- У нас стоїть завдання щодо створення національної системи супутникового
зв'язку. Він повинен в себе включати центр управління, центр прийому
інформації та сам супутник. Усім цим ми зараз щільно займаємося. Сам же
супутник буде запущений в кінці 2012 р. Запитань з фінансуванням немає.
Нинішній український уряд видав гарантії канадській компанії MDA. На
сьогодні супутник будується в Росії в НВО прикладної механіки ім.

Решетньова (Красноярськ). Ракета для нього створюється в Дніпропетровську.
Розгінний блок "Фрегат" - у Підмосков'ї. "Либідь" поки один супутник, а
далі буде видно. Велике питання виникло після того, що минулий уряд
своєчасно не підтвердив точку стояння супутника 38 град. Тому у нас близько
півроку пішло на нове розбирання. Зараз точка стояння змінена і, що
найголовніше, без всяких економічних втрат. В наступному місяці наші
фахівці поїдуть в РФ дивитися на попередні результати щодо створення
супутника.

- Які перші результати запуску супутника дистанційного зондування Землі ДЗЗ
"Січ-2"?

- На сьогодні ми закінчуємо його тестування. У нас немає особливих проблем
по його роботі. Отримуємо гарні знімки. Це не просто супутник, там ще є
наукові прилади, за допомогою яких ми з НАН України продовжуємо дослідження
іоносфери. Після закінчення його перевірки далі кожен місяць буде писатися
план дій, програма для нашого супутника.

- Зараз відбувається реорганізація ОПК Україна, яка має на увазі
централізацію оборонних підприємств під керівництвом ДК "Укроборонпром". Чи
планується входження підприємств ГКАУ в створювану структуру?

- Те, що сьогодні знаходиться у складі агентства, то у нас і залишиться. Я
припускаю, що, скоріше за все, буде створено погоджувальний комітет або
комісію. У її рамках, ті хто беруть участь у створенні військової техніки,
будуть виробляти єдину політику, стратегію.

- Як ви оцінюєте рішення КМУ про внесення змін до деяких законів про
приватизацію, згідно з якими ряд держпідприємств ГКАУ повинні бути
приватизовані?

- Це нормальний процес. Ми надали свої пропозиції в уряд і вони були
прийняті. Адже треба розуміти, що є ряд підприємств, які можуть бути
приватизовані. Так, наприклад, НВП "Хартрон". Це акціонерна компанія, де
50% акцій належать державі, а решта акцій - своїм акціонерам. Адже це одне
з найприбутковіших і найперспективніших підприємств космічної галузі. При
цьому, ми зацікавлені в тому, щоб домовлятися про умови приватизації. Адже
підприємства не повинні втрачати спрямованість своєї діяльності, повинні
вкладати гроші в розвиток і т.п. Надалі це зіграє тільки на користь.

- Сьогодні Україна має потенціал для створення цифрових антенних решіток
(ЦАР), які можуть вироблятися компанією SkyNet Ltd. Які перспективи
створення і використання ЦАР в Євпаторії?

- Ми вважаємо, що станції СПРН в Мукачевому і в Севастополі, в такому
вигляді як вони є сьогодні не потрібні. Тому, щоб держава не витрачала
гроші на їх утримання, ми зробимо нову систему, яка зможе компенсувати
демонтаж цих станцій і забезпечити контроль космічного та повітряного
простору. Є план через три роки поставити поворотну цифрову антенну решітку
в Євпаторії, яка і закриє необхідний для Україні сектор. Це може бути кут
120-180 град. Звичайно, у контексті спільної роботи з РФ можливий обмін
інформацією. Недавній випадок з супутником "Експрес-АМ-4", який Росія
втратила, показав доцільність такого співробітництва. Адже ми змогли знайти
його на третій день, відразу ж після американців.

- Майбутнє станцій в Мукачевому і Севастополя вирішено?

- Принаймні, ми вирішили, що вони нам не потрібні. Але тут є людський і
організаційний фактори. У Мукачеві працює кілька сотень людей. Ми хочемо,
що б ці люди були працевлаштовані до того, як станції будуть демонтовані. Є
у нас ряд пропозицій і від МВС, і від МНС, як нормально використовувати
ділянки землі, де розташовувалися станції. Питання стоїть в тому, щоб
розумно, по-державному, до цього поставитися. Але те, що вони сьогодні не
задовольняють вимоги - факт. Ці станції входили в єдину велику систему
попередження про ракетно-ядерний напад і здійснювали контроль космічного
простору виключно в означеному їм секторі. Сьогодні життя ставить перед
нами нові завдання, нові питання, нові рішення. Тому ми працюємо над тим,
щоб створити хорошу цифрову систему і поставити її на опорну конструкцію,
яка є в Євпаторії. Надалі це дозволить забезпечувати держава корисною
інформацією станом космічного простору.

- Як ви оцінюєте участь України в загальноєвропейській систем ПРО?

- Ніяк. Треба зрозуміти, що ми самі хочемо. Ми робили дуже великий аналіз
для американців, стосовно системи ПРО, мішеней і т.п. КБ "Південне" навіть
мало контракти з Lockheed Market і Boeing зі створення мішеней. Але все це
не дало ніяких результатів. Це не наша єпархія. Керівництво країни має
прийняти рішення і доручити космічному агентству цим займатися. Є питання,
які наші фахівці можуть вирішувати на високому рівні, адже сама потужна
система подолання ПРО створювалася в Україні.

- Які перспективи створення БФРК "Сапсан"?

- Українська кооперація в рамках цього проекту досить велика. Це
підприємства "Укроборонпрому" і ГКАУ. Сьогодні ми в змозі зробити "Сапсан",
незважаючи на ті заяви, які звучать у пресі. Якщо сьогодні почнеться
фінансування, то, я думаю, до початку льотних випробувань ми підійдемо в
2015 р.

Розмовляв Антон Михненко, Defense Express No 12, 2011

View the discussion thread. blog comments powered by Disqus

back to top

Український мілітарний портал