Інтерв'ю Райвіса Вецкаганса для Європейської організації морських портів

31 травня Адміністрація морських портів України (АМПУ) офіційно приєдналася
до Європейської організації морських портів (European Sea Ports
Organization - ESPO) в якості члена-спостерігача. Ми подумали, що це слушна
нагода для інтерв'ю з керівником АМПУ Райвісом Вецкагансом, щоб представити
український портовий сектор.

АМПУ відповідає за 13 українських портів. Яка роль АМПУ щодо цих портів?
Які основні характеристики та проблеми АМПУ?

АМПУ - українська державна компанія, відповідальна за ефективне
використання та розвиток акваторій та інфраструктури морських портів на
основі кращих світових практик. Так, дійсно, АМПУ відповідає одразу за 13
морських портів. Це нетипова модель для Європи, де найчастіше в кожному
порту діє своя окрема адміністрація. У нас же є головний офіс в Києві і
Одесі, а в портах розташовуються наші філії. Їх роль чітко прописана в
законі "Про морські порти України" - це підтримка в належному стані
портової інфраструктури (ремонт, модернізація, будівництво), забезпечення
безпеки мореплавства, стягування портових зборів, підтримка глибин в
акваторії. АМПУ відносно молода компанія. 13 червня 2018 року виповнилося 5
років з початку нашої діяльності. Ми входимо в ТОП-5 прибуткових державних
підприємств.

У ході нашої щоденної діяльності нам доводиться відповідати на багато
важливих питань і викликів: збільшення вантажопотоку, підвищення
конкурентоспроможності портів, залучення інвестицій. Україна, маючи вигідне
географічне положення, знаходиться на перетині транзитних потоків, але ми
констатуємо той факт, що тенденції змінюються. У розрізі вантажообігу
левову частку зараз займає експорт, далі за обсягом - імпорт і тільки після
- транзитні вантажі. Ще 5 років тому картина виглядала інакше. І ми
розуміємо, що це в першу чергу обумовлено геополітичною ситуацією. Наше
завдання - шукати нові логістичні маршрути, розвивати їх і залучати вантажі
в наші порти.

Наше завдання - зробити порти конкурентоспроможними. А це безпосередньо
залежить від величини портових зборів. Багато експертів говорять, що вони
високі. Але ми йдемо шляхом пропозиції більш вигідних тарифів, і з 1 січня
2018 року вони були знижені на 20%. Діють спеціальні тарифи на перевалку
нафтопродуктів. Спільно з Міністерством інфраструктури ми розробили нову
Методику розрахунку ставок портових зборів. Ще однією нашою конкурентною
перевагою є глибоководність портів.

Одним із складних питань є питання інвестицій. Зараз ми відраховуємо
половину нашого доходу у вигляді податків і дивідендів до держбюджету. У
той час як портові потужності вимагають значних інвестицій в модернізацію.
Нам доводиться шукати альтернативні шляхи інвестицій, залучати міжнародних
донорів. У Європі розвиток портів фінансується за рахунок державних дотацій
і фондів. Ми існуємо дещо в іншій парадигмі - створення нових об'єктів і
модернізація гідротехнічної інфраструктури з боку держави здійснюється з
портових зборів, і вона визначає наш порядок питань.

31 травня АМПУ була офіційно прийнята в якості спостерігача в ЕSPO. Чому ви
приєднаєтеся до ESPO в якості члена-спостерігача? Які ваші очікування від
статусу члена- спостерігача ESPO, і як ви думаєте, який можете зробити
внесок?

Приєднання до ЕSPO ми розглядаємо як важливу віху в інтеграції українських
портів до великої європейської сім'ї портів. Статус члена-спостерігача
можуть отримати країни, які є сусідами з ЄС. Оскільки між Україною та ЄС
підписано угоду про Асоціацію, діє зона єдиної торгівлі ми вирішили, що
приєднання до ЕSPO - логічний крок у нашій співпраці.

Серед доступних опцій, які ми бачимо перед собою - обмін знаннями і доступ
до передових європейських практик розвитку портів, участь в роботі
комітетів асоціації, просування українських терміналів на міжнародній
арені, можливість переймати стандарти європейських портів і бути активним
суб'єктом формування європейської політики щодо портів. Зі свого боку, ми
готові запропонувати найповнішу інформацію про інвестиційні проекти в
українських портах, консультації щодо можливостей державно-приватного
партнерства, обмін досвідом, контактами.

З 2013 року Україна реформує свої морські порти. Які основні характеристики
цієї реформи? Як ці реформи сприяють підвищенню конкурентоспроможності
українських портів?

Суть реформи полягала в тому, щоб розділити адміністративну та операційну
господарську діяльність. У портах були створені державні стивідорні
компанії, які відповідали за перевалку вантажів і філії АМПУ, основним
обов'язком яких є розвиток державної власності (причалів, об'єктів
інфраструктури, акваторій) в портах.

Але говорити про те, що реформа завершена, поки не можна. Є цілий ряд
питань, які ще необхідно врегулювати. Зокрема, земельне питання, визначення
меж портів та інші.

Безумовно, зміни, започатковані в 2013 році були необхідні, оскільки
перебудовували українську портову галузь за західною моделлю. А головне з
початком реформи з'явилася можливість довгострокових приватних інвестицій в
портові об'єкти на зрозумілих і прозорих умовах, зокрема для міжнародних
компаній, і в тому числі на умовах державно-приватного партнерства.
Логічним продовженням цієї реформи буде перехід до управління на умовах
моделі порт-лендлорд.

Конференція ESPO 2018 року була присвячена інвестуванню в порт майбутнього.
UkrainianPortsForum-2018 також був присвячено інвестиціям в порт. У цьому
контексті нам було б цікаво, які основні інвестиційні потреби в українських
портів? Які можливості для українських портів отримувати фінансування для
інвестицій в порт?

У рамках Форуму ми приділили особливу увагу проектам, які будуть
реалізовані в портах відповідно до оновленої Стратегії розвитку портів на
період до 2038 року. Окремо презентували вісім проектів, за якими пройдено
необхідні процедури і вони вже сьогодні готові до приходу інвесторів.

Зокрема, кількість проектів, які плануються до реалізації інвесторами в
морських портах на період до 2038 року, становить 44, їх загальна
потужність - понад 143 млн тонн і 1,4 млн TEU. Сукупна вартість проектів
складає майже 35 млрд грн. Кількість додатково створених робочих місць - до
5 тис. За динамікою вантажообігу на період до 2038 роки ми розглядаємо два
сценарії. За реалістичним, українські порти мають перспективу вийти на 184
млн тонн на рік, а за оптимістичним - на 246 млн тонн. Сприяти цьому будуть
і концесійні проекти. Вже на сьогоднішній день заявлено про найближчу
реалізацію чотирьох таких проектів: ДП "Стивідорна компанія "Ольвія", ДП
"Херсонський морський торговельний порт", залізнично-поромний комплекс ДП
"Морський торговельний порт "Чорноморськ", а також ДП "МТП Южний".

Європейська комісія оголосила 2018 рік Роком мультимодальності. Чи вважаєте
ви, що важливо приділяти особливу увагу мультимодальному транспорту? Чи
приймаються в Україні заходи, щоб зробити мультимодальний транспорт більш
привабливим і конкурентоспроможним?

В Україні розроблено проект закону "Про мультимодальні перевезення".
Документ розроблений за участю експертів ЄС і базується на положеннях Угоди
про асоціацію між Україною та ЄС. Проект закону визначає правові та
організаційні засади мультимодальних перевезень в Україні і спрямований на
створення умов для їх розвитку та вдосконалення.

Україна зацікавлена в розвитку мультимодальних перевезень. З 2003 року
функціонує комбінований потяг "Вікінг", який з'єднує Балтійський регіон з
Чорним, Середземним і Каспійським морями. Поїзд "Вікінг" - це спільний
проект залізниць Литви, України і Білорусі, стивідорних компаній і портів
Клайпеда, Іллічівськ і Одеса. Його маршрут проходить через Україну,
Білорусь і Литву. Однією з цілей проекту є залучення вантажів для
перевезень в напрямку Європа-Кавказ-Азія по коридору ТРАСЕКА, а також
перевезення вантажів з Туреччини і країн Близького Сходу в північні країни
Європи і в зворотному напрямку.

Яка важливість річки Дунай для українських портів?

Дунай - друга за довжиною ріка Європи, вона проходить через 10 європейських
держав, в тому числі Україну. Через українську ділянку дельти Дунаю
проходять кілька важливих міжнародних транспортних коридорів:
Пан'європейський міжнародний транспортний коридор No 7, який об'єднує 18
країн Європи і міжнародний транспортний коридор ТРАСЕКА - "Європа-Кавказ-
Азія". Тому річка Дунай має не тільки вузько економічне, а й геоекономічне
і геополітичне значення.

У країнах Європейського Союзу приділяється значна увага використанню
внутрішніх водних шляхів та переорієнтації перевезень вантажів з наземних
видів транспорту на водні. В Україні ця тенденція тільки набирає обертів,
але має величезні перспективи для розвитку. Інфраструктура водного
транспорту, в порівнянні з залізничним, автомобільним та авіаційним має
істотні резерви збільшення пропускної здатності, а модернізація водних
шляхів є значно дешевшою і має відносно більш широкий термін окупності
інвестицій. Зокрема, вже в цьому році ми спостерігаємо приріст
суднопроходів і перевезень вантажів на 5-10% по річці Дніпро. У нас є план
на цей рік з проведення експлуатаційного днопоглиблення на Дніпрі.

До речі, варто відзначити, що в Україні є три річки, які є важливими з
точки зору логістики вантажів в порти - Дунай, Дніпро і Південний Буг. Тому
ми комплексно розглядаємо розвиток річкового судноплавства. Але, безумовно,
Дунай є "сполучною ланкою" з Європою, транзитним коридором на шляху
вантажів з Європи в Азію. Розташування в гирлі Дунаю трьох сучасних портів -
Ізмаїл, Рені та Усть-Дунайськ, підвищує привабливість суднового ходу р.
Дунай-Чорне море не тільки для українських суден, а й іноземних.

Потужності, цих портів на даний час недозавантажені, але мають хороший
потенціал.


Які основні напрямки екологічної політики АМПУ?

В АМПУ розроблена і діє політика щодо охорони навколишнього середовища.
Вона поширюється на всі наші виробничі процеси, її принципів зобов'язані
дотримуватися співробітники і контрагенти.

Штат нашого підприємства нараховує 11 відділів екологічної безпеки, в
апараті управління та філіях понад 65 співробітників задіяні в процесах
управління захисту навколишнього природного середовища.

Назву деякі принципи нашої еко-політики.

При виконанні інвестиційних проектів пріоритет віддається тим з них, які є
найбільш результативним з точки зору забезпечення вимог екологічної
безпеки. Під них розробляється оцінка впливу на навколишнє середовище
відповідно до європейської моделі процедури, з подальшим узгодженням в
Міністерстві екології та природних ресурсів на предмет ступеня впливу на
навколишнє середовище.

У компанії впроваджується система управління охороною навколишнього
природного середовища відповідно до вимог міжнародного стандарту ISO. Ми
застосовуємо нові екологічно безпечні технології, обладнання та матеріали,
прагнемо знизити вплив на навколишнє середовище.

АМПУ постійно відстежує ситуацію в портах з метою попередження можливих
забруднень територій і акваторій морських портів. Наші фахівці беруть
участь в розробці нормативної документації, згідно з директивами
Європейського Союзу і міжнародного законодавства. Крім того, регулярно
підвищуємо професійний рівень, компетенцію та обізнаність персоналу в сфері
екологічної безпеки.

Важливим завданням є підтримка іміджу морських портів, як об'єктів високої
екологічної безпеки, в тому числі на міжнародному рівні. Нещодавно Україна
пройшла аудит Міжнародної морської організації (IMO). Ми не отримали
жодного зауваження до діяльності українських портів, що підтверджує
виконання міжнародних норм і практик. Була відзначена позитивна робота АМПУ
і акцентовано увагу на тому, що підприємство в повному обсязі виконує
обов'язкові інструменти IMO. Результат аудиту є важливим для подальшого
розвитку портів України, впливає на їх інвестиційну привабливість і
збільшення вантажообігу.

Премія ESPO 2018 року в галузі соціальної інтеграції буде присвячена
"портам як хорошому робочому середовищу для всіх". Чи веде АМПУ політику,
спрямовану на поліпшення робочого середовища для співробітників (крім рівня
комфорту мається на увазі ще й стимули, тренінги і т.д.)? Які ініціативи
було зроблено в цьому відношенні?

Сьогодні портова галузь України переживає період змін і трансформацій.
Реалізуються нові інвестиційні проекти, запускаються механізми державно-
приватного партнерства. Все це вимагає розвитку персоналу та приведення
його кваліфікаційного рівня у відповідність до міжнародних стандартів та
вимог. Найчастіше в компаніях в періоди турбулентності розвитку персоналу
приділяється мало уваги. Але ми розуміємо, що компанія - це люди, які в ній
працюють.

В АМПУ є ряд документів, які визначають проведення навчання персоналу,
систему ключових показників для топ-менеджерів, порядок формування
кадрового резерву.

Нещодавно, 31 травня, в Одесі ми провели масштабний міжнародний захід -
Ukrainian Ports Forum-2018. В рамках форуму як паралельна сесія проходила
перша портова HR-конференція. Вона зібрала близько 100 фахівців, що
дозволяє говорити про формування профільного портового співтовариства. Ми
обговорювали питання розвитку персоналу в епоху реформ, ділилися досвідом,
говорили з міжнародними експертами та бізнесом. В ході конференції було
підписано Меморандум з Державною службою зайнятості. Ми почали співпрацю.
Вона буде проходити в декількох напрямках: підбір і підготовка фахівців,
популяризація професії і мотивація персоналу працювати в АМПУ.

Крім того, АМПУ планує розробити і впровадити на галузевому рівні програми
з підготовки та перепідготовки працівників галузі на базі тренінгових
центрів АМПУ і Профспілки працівників морського транспорту України, які
відповідатимуть сучасним міжнародним стандартам.

Також ми будемо проводити заходи - семінари, конференції для вивчення і
обговорення відповідності законодавства України вимогам міжнародних актів і
сучасних систем навчання таких як APEC (Antwerp/Flanders Port Training
Centre), OCHA (Port labour training centre) та ін.

Протягом тривалого часу ми співпрацюємо з профільними навчальними
закладами, зокрема: Національний університет "Одеська морська академія",
Одеський національний морський університет, Морський коледж технічного
флоту Національного університету "Одеська морська академія" в рамках
укладених меморандумів. Беремо на практику студентів, кращих -
працевлаштовуємо в АМПУ.

Ще в наших планах створення майданчика для розміщення інформації про
потреби підприємств галузі в кваліфікованому персоналі, а також інформації
про кандидатів для працевлаштування.

Ви родом з Латвії, але в даний час керуєте АМПУ. Як ваш кар'єрний шлях
привів до цієї позиції? Чи існує велика різниця між управлінням портами в
Латвії та Україні?

Основний профіль моєї діяльності - порти і логістика. Більшу частину своєї
професійної кар'єри я присвятив саме цьому. У 2000-і роки працював в
Вентспілсського торговому порту, холдингу VK Tranzits, Латвійському
пароплавстві. З 2010 по 2016 роки керував Ризьким центральним терміналом,
Ризьким контейнерним терміналом і Ризьким вугільним терміналом.

У 2015-2016 роках Росія змінила політику управління транзитними вантажами і
почала виводити їх з Прибалтики в свої порти. Обсяг перевалки значно впав і
стало не цікаво цим займатися. Я почав цікавитися роботою в інших країнах
на пострадянському просторі. Хотілося спробувати себе в більш агресивному
середовищі і більш масштабних проектах. Тому коли надійшла пропозиція
очолити АМПУ, довго не думав.

В Україні існує централізоване управління портами - одне підприємство, яке
управляє 13 портами. У Європі, наприклад, система управління портами дещо
інша. Там в кожному порту існує своя адміністрація порту, як окрема
юридична особа, до складу засновників якої входять представники державних
або місцевих органів влади. В такому випадку дивіденди від діяльності йдуть
і до державного, і до місцевого бюджетів.

В Україні більш громіздка нормативно-правова база і довший шлях доводиться
долати для реалізації того чи іншого рішення і проекту. Тоді як в
європейських портах найчастіше правове регулювання здійснюється на підставі
окремого закону для кожного порту.

Відрізняються також принципи фінансування та інвестування в порти. На
сьогоднішній день, єдиним джерелом доходів для подальшого інвестування в
розвиток портів у нас є надходження від портових зборів і спецпослуг, а в
Європі існують різні додаткові механізми - дотації з боку держави,
залучення банківського фінансування, спецфонди і т.д.

Крім того, така ефективна модель як спеціальні економічні зони в портах в
Україні не реалізується повною мірою, хоча це дуже цікавий і ефективний
шлях розвитку припортових територій, збільшення вантажообігу та зростання
економіки країни в цілому.

ESPO

Адміністрація морських портів України

UAmedia

ProEco - новостной мониторинг экологии Украины