Є червоні лінії, які не можна переступати, - не може бути торгівлі територіями та громадянами своєї держави

Юліана ШЕВЧУК

28 листопада 2019 8

У Верховній Раді України відбулася 12-та сесія Парламентської асамблеї
Організації за демократію та економічний розвиток - ГУАМ.

За результатами роботи 12-ї сесії ухвалено підсумковий документ (Комюніке).
Президент Балтійської асамблеї Яніс Вуцанс та голова Постійної делегації
Верховної Ради України в ПА ГУАМ Святослав Юраш.

Фото Андрія НЕСТЕРЕНКА.

Більше фото тут

У країн-учасниць ГУАМ - України, Азербайджану, Грузії та Молдови - є
можливості для поглиблення торговельно-економічної співпраці, а також
спільні проблеми: порушення територіальної цілісності, кордонів та
тимчасово окуповані території. Учасники Асамблеї вирішили створити
наступного року в Києві Центр кібербезпеки - для протидії сучасним викликам.

Голова Верховної Ради України Дмитро Разумков у вітальному слові висловив
сподівання на поглиблення співпраці у рамках Асамблеї, подякувавши
парламентам трьох країн за сталу підтримку та розуміння того, що
відбувається в нашій державі, за підтримку в боротьбі за територіальну
цілісність України. "Це важливо для нас і з політичної, і з економічної
точки зору, і з точки зору підтримки, - сказав глава українського
парламенту. - І для нас особливо важливо, що це спостерігається упродовж
багатьох років. Сподіваюся, що в подальшому зможемо поглибити наше
співробітництво у рамках ГУАМ, і що в цілому ця організація буде
розвиватися, і ми готові докласти максимум зусиль до цього. І, зі свого
боку, ми готові більш глибоко, конструктивно та дієво розвивати
організацію".

Дмитро Разумков відзначив, що на сьогодні є прогалини у комунікації в
рамках ГУАМ, однак позиція уряду та Офісу Президента України також полягає
у поглибленні співпраці. "Ми сьогодні перебуваємо у досить важкому
становищі - в Україні йде війна, Україна бореться на різних фронтах за свою
територіальну цілісність та повернення тимчасово окупованих територій, -
сказав Голова Верховної Ради. - Але ми докладаємо максимум зусиль і
приймаємо як єдино можливий шлях - це дипломатичний шлях вирішення цієї
проблеми. Це один із головних пріоритетів, визначених Президентом нашої
держави ще під час виборчої кампанії, і сьогодні він стало дотримується
цього курсу, так само, як і парламент. Однак є червоні лінії - не може бути
торгівлі своїми територіями та своїми громадянами. Це принципово. І ми, як
народні депутати, і ви, як представники своїх парламентів, розуміємо, що
немає нічого ціннішого, аніж громадяни держави та земля, на якій вони
проживають".

"Ми прагнемо до розширення співробітництва у сфері торгівлі, енергетики,
телекомунікацій, освіти, науки та в багатьох інших напрямках, у яких могли
би створити більш вигідні умови для співпраці між державами, залучення
інвестицій, обміну досвідом, - резюмував Дмитро Разумков. - Адже у кожній
державі є свої унікальні надбання. І це, сподіваюсь, також дасть змогу
поглибити і розширити співпрацю у рамках організації".

Головування України у ГУАМ припало на динамічний політичний процес -
становлення демократії у нашій державі, зауважив заступник міністра
закордонних справ Василь Боднар. "Тому сьогодні, маючи новий уряд і новий
парламент, які йдуть шляхом реформ, на порядку денному стоїть і питання про
оновлення співпраці у рамках ГУАМ, - сказав він. - Потрібен новий якісний,
корисний і ефективний механізм взаємодії, який допоможе нашим країнам стати
сильнішими, зайняти своє місце в регіоні й отримати ті прибутки, які ми
мали б отримати, маючи географічне положення та нашу солідарність. Уряд над
цим активно працює". "Україна чітко налаштована на дипломатичний спосіб
врегулювання конфлікту з РФ, але без міжнародної підтримки це досягнути
буде досить важко", - наголосив В. Боднар.

12 грудня заплановано проведення у Києві саміту прем'єр-міністрів країн
ГУАМ.

Глава Постійної делегації Азербайджану в ПА ГУАМ Азер Карімлі розповів про
діяльність в азербайджанському парламенті групи дружби з українським
парламентом, закликавши Дмитра Разумкова створити і у Верховній Раді таку
групу дружби для зміцнення міжпарламентських зв'язків.

Глава Постійної делегації Молдови в ПА ГУАМ Александр Жиздан висловив
думку, що рішення Асамблеї про створення наступного року в Києві спільного
Центру кібербезпеки, яке було зініційовано керівником української
парламентської делегації Святославом Юрашом, сприятиме тому, що ГУАМ, як
міжнародна організація, стане життєдіяльним організмом, і до неї
прагнутимуть долучитися й інші країни.

Глава Постійної делегації Грузії в ПА ГУАМ Георгій Мосідзе також закликав
розробити в рамках Асамблеї спільний порядок денний для поглиблення
добросусідської співпраці та вирішення нагальних проблем - на рівні
національних парламентів та урядів, посилення співпраці в торговельно-
економічній, транспортній сферах, розвитку ІТ-технологій. Представники
грузинського парламенту поділилися своїми думками щодо подолання гібридної
війни.

На відкритті 12-ї сесії ПА ГУАМ також виступили Генеральний секретар ГУАМ
Алтай Ефендієв, Президент Балтійської асамблеї Яніс Вуцанс, Надзвичайний та
Повноважний Посол Японії в Україні Такаші Кураі. У засіданні Асамблеї також
взяли участь представники посольств Румунії, США, Чехії та інших держав в
Україні.

Учасники Асамблеї у рамках тематичних дискусій обговорили національні
пріоритети і активізацію співпраці у рамках ГУАМ та інших міжнародних
організацій в умовах нових глобальних викликів у регіоні, економічні
орієнтири та перспективи розвитку торговельно-економічного співробітництва
і реалізації проектів у сфері енергетики та інфраструктури, розвиток
регіональної міжпарламентської співпраці й зростання ролі ПА ГУАМ,
співпрацю в інших міжнародних організаціях.

За підсумками 12-ї сесії ПА ГУАМ підписано Комюніке та спільне рішення
Балтійської асамблеї та Парламентської асамблеї ГУАМ про пріоритети
співпраці на 2020-2030 роки. Коментар

Святослав ЮРАШ, голова Постійної делегації Верховної Ради України в ПА ГУАМ:

- Існування парламентських асамблей потрібно для того, щоб на рівні
парламентаріїв здійснювати парламентську дипломатію - обмінюватися думками,
ідеями, проблемами, які у них існують, і створювати особисті зв'язки. У
ГУАМ асамблея не є єдиною структурою. І завдання нашої асамблеї -
запропонувати ще якісь нові ідеї, структури, кроки, які зможуть реально
ситуацію покращити, щоб діяльність ГУАМ стала ще результативнішою. Бо, на
жаль, в минулі роки не все було ідеально у сенсі перспективи роботи ГУАМ.
На нинішній Асамблеї ми запропонували декілька напрямів: перший - це
освітній Центр кібербезпеки наших країн, який знаходитиметься у Києві, і де
може проводитися спільна праця для запобігання кіберзагрозам ХХІ століття.
Далі - це питання економіки. У нас теоритично існують зони вільної
торгівлі, але до них є багато питань і проблем, які треба узгодити і
завершити. Окрім того, є питання, які порушувалися азербайджанською
стороною, щодо енергетики, нафтопроводу "Одеса - Броди" та інших проектів.
І вирішення цих проблем - також є завдання і для парламентаріїв.

За підсумками Асамблеї прийнято Комюніке, яке інформує про те, що
обговорювалося, порушувалося, наголошувалося. А центральне питання - це
створення Кіберцентру. Сподіваюся, усі питання щодо його створення
вирішаться до кінця року. Ідея Кіберцентру - це спільна інституція чотирьох
країн, яка зможе здійснювати превенцію. Є ще також організація Гуам+ (це
країни, які не входять до ГУАМ, але сприяють їй - Японія, США), а також
Балтійська асамблея, яка підписала з ПА ГУАМ домовленість про співпрацю. І
ми дуже активно співпрацюватимемо і з ними щодо створення Кіберцентру, щоб
до нього долучилися кращі світові експерти.

ГУАМ - це єдина міжнародна організація, яка має свій центр у Києві. На
Майдані Незалежності, біля Макдональдсу, є велика будівля з чотирма
прапорами наших країн - це генеральний секретаріат ГУАМ. І якщо ГУАМ буде
успішним, це позначиться і на ефективності української дипломатії. У
форматі цієї четвірки у нас у всіх є спільні проблеми, біди і перспективи.
І тому нам є про що поспілкуватися.

Голос України

UAmedia

ProEco - новостной мониторинг экологии Украины