"Господь незримо зі мною..."

Антоніна КІЗЛОВА.

26 червня (13 червня за ст. ст.) - день святої мучениці Акилини (281-293
рр.), котра загинула за віру під час гонінь, які влаштував візантійський
імператор Діоклетіан.

Угодниця народилася в благочестивій християнській родині з міста Бібл
(Фінікія, нині - Джубейль, Ліван) і ще змалку переконувала одноліток-
язичників прийняти хрещення. Уже в 10 років сказала матері (батько на той
час давно помер), що вирішила зректися світського життя, коли виросте.
Проте мрії про чернецтво втілитися не судилось: через два роки наміснику
імператора в Палестині Волусіанові доповіли про те, що дівчинка називає
ідолів бісами й навчає їх зрікатися.

Потрапивши до намісницького двору, Акилина стійко витримала як спокуси
принадами, обіцяними за поклоніння ідолам, так і тортури. На всі знущальні
висловлювання Волусіана про безсилля Господа, котрий нібито не може вирвати
юну красуню з рук мучителів, вона відповідала, що Бог незримо наповнює її
силами.

Коли мучениці пробили голову, намісник наказав згодувати мертве, на його
думку, тіло бродячим собакам. Утім, зранку Акилина - жива й неушкоджена -
постала перед Волусіаном. Той налякався, що свідки чуда приймуть
християнство, оголосив дівчину небезпечною чаклункою і звелів її стратити.
Господь виконав прохання отроковиці, яке вона виголошувала, йдучи за
катами: забрав її душу раніше, ніж ті відсікли голову.

Коли Візантія стала християнською, мощі подвижниці урочисто перенесли до
Константинополя, де заздалегідь звели церкву св. Акилини.

В народі празник здобув назву "Килини (Кулини) Гречишниці". Господарі
прикрашали ікони снопиком гречки нового врожаю. З торішніх запасів
традиційно всією громадою варили гречану кашу, якою обов'язково частували
нужденних. Від цього дня до середини липня потребує особливого нагляду
худоба - через спеку й хмари оводів.

Сільські Вісті

UAmedia

ProEco - новостной мониторинг экологии Украины