Головна екологічна проблема Прикарпаття: чому найнебезпечніший район отримує мізер з екофонду?

Галицький Кореспондент

Впродовж двох місяців громадська організація "Медіа група" досліджує
обласний фонд охорони навколишнього середовища, який формується із податків
підприємств, що забруднюють навколишнє середовище. На збереження природного
навколишнього середовища Прикарпаття з обласного природоохоронного фонду
щороку виділяють понад 100 мільйонів гривень, які повинні компенсувати
природі області збитки від діяльності "забруднювачів". Більше про це можна
прочитати у першому матеріалі "Медіа групи" "Мільйони, що не працюють на
збереження довкілля".

У наступному матеріалі активісти більш детально вивчили Калуський район.
Екологічні проблеми Калуша з року в рік в області називають "головною
проблемою техногенно-екологічного характеру, яка склалася на території
Прикарпаття", але, як з'ясувалося, найнебезпечніший регіон отримує лише 2-
3% від загальної суми видатків обласного фонду охорони навколишнього
природного середовища. Левова частка цих коштів, іде не в місто, а на
район. А Міністерство екології та природних ресурсів України за три останні
роки не профінансувало жодного природоохоронного заходу на території Калуша
чи Калуського району, хоча загалом, на область впродовж 2016-2018 років
було спрямовано понад 247 мільйонів гривень.

ГО "Медіа Група" дослідила, що за три останні роки на природоохоронні
заходи Калуш отримав з області лише 3,5 мільйони гривень. Третина цих
коштів була ще в 2016 році використана на берегоукріплення річки Лімниці в
районі мікрорайону "Хотінь". В 2017-му за обласні кошти (150 тисяч гривень)
були закуплені бетонні сміттєві урни, які встановили біля під'їздів
багатоповерхівок. І лише в 2018 році місто, нарешті, отримало кошти на
перші кроки для ліквідації джерел забруднення підземних вод.

Міський голова Калуша Ігор Матвійчук стверджує, що проблема засолення
водоносних горизонтів на сьогодні є найбільш актуальною, адже місто ризикує
зокрема втратити водозабір. Хоча це не означає, що Домбровський кар'єр уже
не несе загрози.

Також актуальною залишається проблема просідання земної поверхні, яка нині
найбільш очевидна в районі вулиці Глібова. Нагадаємо, що перше масштабне
просідання в районі нинішньої вулиці Вітовського відбулося ще у 1987 році.
Тоді під землю пішло близько сорока тисяч метрів кубічних грунту разом із
будинками, гаражами, господарськими будівлями та садами. В 2008-му в цьому
ж мікрорайоні утворилася нова воронка. А в 2015-му - ще одна. Щоб засипати
воронки, знадобилося кілька років, а міському бюджету це коштувало мільйона
гривень. Проте, науковці певні: провалля можуть утворюватися знову, адже
приблизно третина Калуша - над шахтами.

Варто згадати, що згідно з інформацією фіскальної служби, в Івано-
Франківській області за останніх три роки платники екологічного податку
поповнили бюджет на понад мільярд гривень. Більш детально про роботи та
підрядників читайте у статті "Крізь пальці: на калуську екологію та
проблеми району.

*Публікація була створена за фінансової підтримки Європейського Союзу. За
зміст публікації відповідальність несе ГО "Медіа Група". Зміст публікації
не є відображенням офіційної позиції Європейського Союзу.

Щоб завжди бути в курсі останніх новин - приєднуйтесь до нас у Telegram!

Галицький Кореспондент

UAmedia

ProEco - новостной мониторинг экологии Украины