ФСБ сидить "Вконтакте"

Демократична держава повинна бути ефективною і непримиренною, а не
великодушною.

Указ президента України про блокування російських соціальних мереж і
сервісів викликав цілком очікувану реакцію в частини громадськості як в
нашій країні, так і на Заході і, зрозуміло, в самій Росії.

Чим ми відрізняємося від Росії, яка блокує інтернет-видання? Чим ми
відрізняємося від Китаю, який надає своїм користувачам доступ тільки до
"хорошого" інтернету? Якою буде доля української демократії?

Такі стогони почалися не сьогодні і не вчора. До речі, загострилися вони
навіть не після рішення про заборону російських соціальних мереж, а після
рішення СБУ не допускати на територію України російську учасницю
Євробачення, яка порушила українське законодавство, пише Віталій Портніков
для "Еспресо".

Буквально на днях я прочитав блог чудового російського інтелектуала - і
великого друга України - Володимира Пастухова. Він викладає в Лондоні і
пише для Бі-Бі-Сі, вважає, що Україна перетворюється на "дзеркало Росії",
що вона повинна була не забороняти в'їзд Самойлової, а проявити
"великодушність".

Російські соціальні мережі легально підзвітні російським же спецслужбам

Про те, що могла б проявити розсудливість сама Росія - і відправити на
конкурс учасника без проблем із законом - він навіть не згадує. Не тому, що
не розуміє цього. Росія для нього - країна, яка не здатна ні до
розсудливості, ні до великодушності. А від України, він, зрозуміло, вимагає
і того, й іншого.

І ще одна цікава думка в його блозі. Пастухов абсолютно впевнений, що
Євробачення в Києві увійде в історію саме у зв'язку з відсутністю
Самойлової, а не з перемогою португальця Сальвадора Собрала. Але будь-якому
неупередженому спостерігачеві очевидно, що все якраз навпаки.

Про скандал навколо Самойлової давно забули. А ось перемога португальця -
подія в історії конкурсу. Але тут діє оптика "русского мира", від якої не
вільний навіть найліберальніший ліберал. Виходець із Росії навіть в
Лондоні, Нью-Йорку або - що зовсім дивно - в Тель-Авіві - впевнений, що
світ обертається навколо Кремля. І це той самий мислевірус, який є
визначальним для російських соціальних мереж.

Але позбавлятися від них потрібно, звичайно ж, не через це. Багато хто
запитує, чому заборона на їх існування не сталася ще 2014 року - ніби не
знають, що за ці три роки відбулися істотні зміни в російському
законодавстві. Російські соціальні мережі сьогодні практично легально
підзвітні російським же спецслужбам. Це означає, що ФСБ та інші мають
повний доступ до всієї інформації користувачів. У сучасному світі немає
нічого більш цінного, ніж ця інформація, що дозволяє робити будь-які
висновки й організовувати будь-які провокації.

Ми оточені "державами лідерів" з усіх боків

Нагадаю, що навіть ланцюжок учасників знищення малайзійського "Боїнга"
встановили за соціальними мережами. Це по відкритих джерелах. А тепер
уявімо собі, чого можна домогтися за закритими, якщо ти маєш до них доступ.
Саме тому ФСБ ще в 2013 році прохала у власника "Вконтакте" інформацію про
організаторів груп Євромайдану. Сьогодні російські спецслужби мають у
своєму розпорядженні цю інформацію. І будь-яку іншу.

При цьому самі росіяни прекрасно усвідомлюють уразливість інтернету - саме
тому вони активно обмежують активність і держструктур, і власних чиновників
і розвідників. Але ми, звичайно, повинні влаштовувати добровільний стриптиз
перед Кремлем - нехай нас оцінять. І проявляти великодушність там, де
потрібно поважати закон - нехай нас похвалять.

Можуть запитати: чого ж я хочу? Зберегти демократію або захистити державу?
Для мене вибору немає. Я хочу зберегти і захистити демократичну державу.
Але така держава повинна бути ефективною і непримиренною, а не
великодушною. Україна ні в якому разі не повинна бути РФ коли мова йде про
демократію в нашій власній країні. Але стосовно Росії ми повинні вести себе
набагато жорсткіше і впевненіше, ніж РФ по відношенню до нас. І щодо
прихильників Кремля, явних і таємних - теж. Тому що це Росія на нас напала,
а не ми на неї. Ми не хотіли для Росії нічого поганого. А тепер ми повинні
захищатися від небезпечних божевільних.

Я хочу пояснити нашим прекраснодушним захисникам демократії одну просту
річ: на сході нашими сусідами не є демократичні держави. І якщо ми в
протистоянні агресору поводитимемося, як наївна студентка - ніякої України
скоро просто не буде. Це, до речі, не тільки сходу стосується. Це тепер
стосується і заходу.

Стосовно Росії ми повинні вести себе набагато жорсткіше і впевненіше, ніж
РФ по

відношенню до нас

У діалозі з нами і польське, і угорське, і словацьке суспільства говорять
одним голосом - голосом лідера. Ми оточені "державами лідерів" з усіх
боків. Путін, Лукашенко, Качинський, Орбан, Фіцо не потребують для своїх
дій суспільної дискусії, вони впевнені в схваленні більшості співгромадян.
І між цими країнами - квола Україна, головною розвагою більшості жителів
якої є боротьба з власними державними інституціями. Головною мрією -
дострокові вибори. Кумирами - популісти, ідіоти і зрадники! А єдиним
виходом із цього глухого кута - чергове повстання з непередбачуваним
результатом.

Якщо українці хочуть вижити, з народу повстанців-анархістів їм час
перетворитися на націю відповідальних громадян. Час зрозуміти, що
демократія, соціальний захист, освіта, медицина, рідна мова, традиційна
сім'я або права ЛГБТ - все це є можливим тільки тоді, коли є сильна держава.

Ось в Сирії немає вже ні демократії, ні соціального захисту, ні медицини -
але є російські та американські літаки. Ми цього хочемо? Або думаєте, що в
Європі це не можливо? Ласкаво просимо на Донбас! Тому пора з усім цим
закінчувати. Нам потрібна сильна держава. Нам потрібна нова держава.
Держава, яка здатна захиститися від ворогів зовні і зрадників зсередини.
Держава, яка заборонятиме не тільки російські соціальні мережі, а й
політичні партії, які брали участь у створенні антиукраїнського режиму
Януковича і співпрацюють з окупантами сьогодні - явно і таємно.

Українці мають перетворитися з народу повстанців-анархістів на націю

відповідальних громадян

Держава, для лідерів якої на першому місці будуть інтереси України, а не
власного бізнесу. Держава, для громадян якої пріоритетом буде країна, а не
сім'я - просто тому, що без країни сім'я зникне. У такої держави має бути
сильне і шановане керівництво, яке не боятиметься йти всупереч миттєвим
бажанням більшості. Яке думатиме не про виступ на дострокових виборах, а
про те, як організувати вибори без участі зрадників і попутників.

Друзі мої, якщо ми не збудуємо таку державу - то загинемо. Війна прийде в
будинок кожного. Усюди буде Донбас. Ось що нас чекає, якщо ми не подолаємо
безвідповідальність, анархізм і дурість. І це - не загроза. Це -
попередження і прогноз

Gazeta.ua

UAmedia

ProEco - новостной мониторинг экологии Украины