Двір без машин: як уникнути хаотичного паркування біля багатоповерхівок

Владелец страницы

Исаенко Дмитрий

В Україні двори давно перетворилися із місць відпочинку на великі парковки
для деяких мешканців. У Європі ж - майже кожен двір є так званою "зоною без
авто"

Дефіцит паркувальних місць - проблема, яка роками не знаходить рішень для
її розв'язання у маленьких й у великих містах України. В так званому
старому фонді багатоповерхівок паркомісця взагалі не були передбачені. У
новобудовах, як правило, є підземні паркінги, але люди й досі кидають авто
де прийдеться: переважно паркуються у дворі, нерідко взагалі перекриваючи
проїжджу частину.

Причин декілька. Умовно поділимо будинки на два типи - радянські та ранні
пострадянські, й нові. Двори радянських будинків взагалі не розроблялися
під потреби наявності паркінгів. Адже в часи, коли проектувалися та
зводились ці будівлі, автомобіль не був масовим предметом ужитку.

Що стосується нових будинків, то в категорії "економ" та "комфорт"
забудовники найчастіше пропонують лише гостьові паркінги. Їх відношення
складає від 10 до 30% до загальної кількості квартир.

Для "бізнесу" обов'язковим критерієм є наявність підземного паркінгу. При
цьому кількість місць у ньому має складати щонайменше 80% до кількості
квартир, або більше. І якщо забудовник не може продати місця в такому
паркінгу, він найчастіше здає їх мешканцям в оренду. За рахунок цього
зникає проблема автомобілів у дворах. Нарешті, в категорії житла "преміум"
принаймні одне паркомісце має приходитися на кожну квартиру.

Натомість такий підхід, який в Україні доступний лише відносно заможним
громадянам, масово використовують в інших прогресивних країнах. Німеччина,
Австрія або Франція давно зрозуміли, що при їх рівні автомобілізації
неможливо дозволити кожному мешканцю паркуватися у дворі. Інакше замість
спільної зони відпочинку вийде один великий паркінг. Там майже кожен двір є
так званою "зоною без авто". Автомобілі або повністю не можуть заїжджати у
двори, або їм дозволяють їхати однією доріжкою та транзитом. Тобто, машина
може тільки висадити людей, вивантажити речі - та поїхати далі.

При цьому питання паркінгів вирішуються по-різному. Наприклад, люди можуть
купувати талони на паркування на зовнішніх вулицях. Місцева влада продає їх
мешканцям за доволі символічними цінами. Але все одно не безкоштовно. Також
більшість комплексів обладнані паркінгами - підземними, або на рівні
цокольного поверху. Окремим бізнесом є розміщення багатоповерхових
паркінгів поруч із великими житловими масивами. В таких локаціях люди легко
можуть залишати власні автомобілі, і платити за це від 100 євро на місяць.
Нарешті, люди можуть залишати авто навіть на паркінгах сусідніх бізнес- і
торговельних центрів. Адже такі місця не користуються попитом ввечері та
вночі, а тому пропонуються мешканцям із дисконтом.

Проте чи варто поступатися власним "комфортом" та можливістю цілодобово
спостерігати за автомобілем із вікна квартири, заради двору без машин?
Насправді, такий підхід став популярним через конкретні функціональні
переваги.

По-перше, у дворі без машин дуже тихо. Ніхто із сусідів не починає
прогрівати свій автомобіль із 7 ранку, а також не створює шуму вночі.

Друга причина - це безпека жителів та, особливо, дітей. На жаль, у дворах
трапляється чимало ДТП. І дуже часто їх жертвами стає саме малеча. Навіть
рухаючись на відносно невисокій швидкості, водій може не помітити дитину,
яка біжить за м'ячем, або просто відволіклась. А, враховуючи наші тенденції
до паркування, сам водій під час скоєння ДТП може знаходитися навіть не на
дорозі, а їхати газоном. Тобто двори багатоповерхівок мають бути безпечними.

Третій важливий фактор - це чистота повітря. В середньому від викидів авто
на одну людину приходиться більше 100 кілограмів забруднюючих речовин на
рік.

Четвертий бонус - комфорт. Насправді, двір будинку є спільною територією
його мешканців, де влаштовують дитячі та спортивні майданчики, гойдалки,
місця для пікніків чи барбекю. І точно не треба робити парковки із
"персональними" місцями для обраних мешканців, та створювати дискомфорт для
інших.

П'ятий, але не менш важливий пункт - це можливість проїзду для пожежної
машини та швидкої допомоги.

На сьогодні Україна має відносно скромний рівень автомобілізації. У нас на
кожні 1000 жителів приходиться лише близько 200 автомобілів. Для
порівняння, в Чехії рівень автомобілізації складає більше 500 машин, в
Німеччині - 550 авто, а в Ісландії - понад 700 автомобілів. Проте, так само
важко знайти країну в Європі із настільки ж хаотичним підходом до
паркування. У великих українських містах стихійні парковки нерідко стають
основними чинниками заторів.

Якщо говорити про конкретні механізми, у нас є декілька головних шляхів
переходу від дворів-паркінгів до дворів без машин. Найперший, та який можна
впроваджувати вже зараз - через рішення кожного окремого ОСББ. Люди можуть
зібратися та постановити закрити двір. Зробити це правилом для всіх. Без
жодних можливостей для невиконання. Натомість розробити план змін двору для
перетворення на спільну зону відпочинку.

Другий спосіб набагато складніший - це законодавче регулювання парковок, в
тому числі у дворах. Але варто розуміти, що у нас уже багато років діють
правила паркування в містах, які, при цьому, зовсім не виконуються. А тому
прийняття будь-яких нових законів без введення механізмів контролю навряд
чи призведе до кращих результатів.

В Україні двори давно перетворилися із місць відпочинку у великі парковки
для деяких мешканців. Це сприяє нераціональному використанню спільної
території, загазованості, а також створює ризики для жителів та їхніх
дітей. Натомість перехід до дворів без авто зможе вирішити всі ці проблеми,
а також серйозно збільшити рівень комфорту мешканців.

Корреспондент.net

UAmedia

ProEco - новостной мониторинг экологии Украины