Досвід Глобинської міської ОТГ: сучасна сільська амбулаторія і комунальний пасажирський парк за державний кошт

Автор Visnik, Опубліковано: Квітень 22nd, 2019

Так вшанували засновника селища козацького писаря Глобу, за памятником -
будівля РДА

Вивчати досвід створення та розвитку міської об'єднаної територіальної
громади представники кількох міст Київщини 11 квітня їздили у Глобине на
Полтавщині. Із її роботою знайомилися і працівники апарату міської ради
Переяслава. Секретар ради Ольга Гребенщикова зазначила, що в цю поїздку
взяла молодих фахівців, бо розраховує на їхню живу зацікавленість новаціями
та енергійність у подальшому впровадженні побаченого й у нашому місті.

Поїздка відбулася завдяки організації Київського регіонального відділення
Асоціації міст України у форматі навчального візиту програми "Маршрути
успіху".

Усе залежить від позиції голови

Голова Глобинської ОТГ Станіслав Джусь, 48 років, працює очільником громади
другу каденцію - з 2010 року. Доти педагог за освітою займався
підприємництвом. Коли у державі активно заговорили про децентралізацію та
ОТГ, сам почав агітувати за зміни. Імпонувало, що ідея не була голою, для
її втілення місцевому самоврядуванню давали фінанси. Без них навіть
найкращий міський голова мало що може зробити. Водночас і невизначеностей
було багато, а однодумців - мало.

- Я сільським головою працюю з 2002 року і до останнього не вірив, що після
об'єднання громаді дадуть

Станіслав Джусь біля спортивного комлексу, збудованого цукровим заводом у
рамках соціальної співпраці з ОТГ

гроші, - каже Станіслав Живолуп, очільник Жуківського старостинського
округу. -Свого часу я бував у Польщі, цікавився, як розвиваються їхні
гміни. Тоді подумав, що нам, по суті, і так нічого втрачати, треба було
щось змінювати. Почав і сам агітувати людей. у процесі об'єднання від
позиції голови багато чого залежить, якщо не все. Народу треба лідера. Якщо
почать питати людей - нічого не вийде, бо досі мало хто розуміється в
цьому, та й скептиків вистачає. При тому, що кожного року на розвиток
тільки наших п'яти сіл старостинського округу, в якому півтори тисячі
жителів, вкладали щороку по 200-300 тисяч гривень. Такого в нас не було за
всю історію.

Між тим на перших виборах Глобинської міської ОТГ у жовтні 2015 року на
посаду голови претендувало аж сім осіб. У Джуся була перевага над
найближчим конкурентом в 60 голосів, а виборців прийшло 47%. Довкола міста
об'єдналися п'ять сільських рад, загалом 22 села, до найдальшого - 21,3 км
від центру громади. Проте населення всього 16 тисяч осіб. І для ОТГ це
проблема, хоча саме ця увійшла в п'ятірку найперспективніших громад країни,
згідно з даними Мінрегіорозвитку.

- Коли створювали громаду, у своїй категорії мали четвертий по країні
показник дохідності на одного мешканця - 1873 грн, - пояснює голова ОТГ. -
Тобто фінансова спроможність висока, а населення мало, тому "лишки" коштів
держава вилучає. Реверс нашого бюджету в цьому році складе 21,2 млн. грн!

У Глобиному працює п'ять потужних підприємств, які наповнюють місцевий
бюджет: корпорація "Глобино" (м'ясокомбінат, свинокомплекс, маслозавод),
"Астарта" (цукровий завод з виробництвом на експорт), "Арніка" (переробка
сої на шрот та олію, експорт насіння коноплі) і Біоенергетичний комплекс,
де з промислових відходів виробляють біопаливо. Середня зарплата там від 10
тис. грн., працівників звозять з довкола за сто кілометрів: на підвозі
близько 500 осіб. Біля прохідної "Глобино" - мініавтостанція з розміченою
табличками відправкою розвозки в семи напрямках. Коли запрацювали
виробництва, житло у місті та околиці подорожчало в рази.

У ремонт дитсадка вклали два мільйони

Голова ОТГ Станіслав Джусь проводить презентацію громади для гостей

Приклад Глобинської ОТГ підтверджує сентенцію апологетів децентралізації:
від об'єднання

виграють передусім бідніші райони, і що першому дістанеться все. Ну майже.
У 2017 році громаді з держбюджету дісталося 5114,1 тис грн інфраструктурної
субвенції, а торік усього 3781,3 тис грн. Таке фінансування держава згортає
загалом, до того ж, її дають з розрахунку кількості тільки сільського
населення, а його в громаді всього на тисячу більше, ніж містян.

Для гостей презентацію досягнень громади Станіслав Джусь проводить у залі
засідань міськради. Там триває капітальний ремонт. Видно, наскільки
старезне було приміщення, і що з нього роблять сучасну енергоекономічну
адмінбудівлю - вже за власні кошти з бюджету розвитку. Інфраструктурні
кошти пішли на ремонти шкіл, дитсадків та медичних закладів на селі.

Голова громади демонструє динаміку наповнення бюджету: дохідна частина в
2015 році склала 21,5 млн, після об'єднання в 2016 році зросла до 121,3
млн. грн., а торік - 175, 6 млн грн.

Міську раду капітально оновлюють

На нинішній рік очікується, що 53% його дохідної частини складе ПДФО, 26%
інші трансферти, 11% - податок на майно, а решта - інші податки. З видатків
майже половина іде на освіту, значну частину цієї потреби громаді
доводиться закривати своїми коштами, бо державної субвенції не вистачає. Її
дають вже з розрахунку не загальної кількості школярів, а повних класів, де
не менше 14 учнів.

У громаді 9 шкіл, в яких загалом 1745 учнів. При цьому 2016 рік в громаді
оголосили роком освіти. Лише три заклади, міські, мають І-ІІІ ступінь, одна
з цих шкіл - опорна, але заповнена наполовину. У її ремонт та оснащення
вкладають максимум, аби створити найкращі умови для здобуття освіти. Це має
стимулювати батьків переводити туди своїх дітей, і цей процес уже пішов.
між тим ніші теж не обділені: для всіх перших класів проведений ремонт,
придбано загалом 25 мультимедійних комплектів з інтерактивними дошками,
різне лабораторне оснащення, в опорній школі поставили сучасний харчоблок.

Реконструйований дитсадок у селі Жуківка

Водночас у селах ще не закрили жодної школи, але є така, що працює заради
28 дітей і 8 учителів. В подібній школі в Бабичівці створили НВО і відкрили
групу дошкільнят, бо там раніше взагалі не було дитсадка. У Жуківці
капітально відремонтували старий дитсадок, який розвалювався, вклали 2 млн.
грн. і відкрили другу групу - там загалом є 60 місць, відвідує 35 діток. У
всіх освітніх закладах і дитсадках громади повністю замінили вікна на
енергоощадні.

Будівництво міської амбулаторії заблокували депутати

Витрати на медицину поки що скромніші. У Глобиному ситуація схожа з
переяславською: ЦРЛ та

За 50 років уперше відремонтували амбулаторію в Опришках

первинка - комунальна власність районної ради, і як схоже, домовленості
щодо співпраці з громадою там поки що немає. Станіслав Джусь запропонував
своїм депутатам розпочати будівництво міської амбулаторії для громади,
подавши документи на участь у цільовій державній програмі, але вони
заблокували ідею, парадоксально не підтримавши голову. Та він упевнений, що
виготовлений уже проект будівництва вони таки невдовзі реалізують.

Відтак за рахунок інфрастуркутурної субвенції придбали три автомобілі для
сільських закладів та капітально відремонтували будівлю колишньої
дільничної лікарні в Опришках.

- На ремонт цієї амбулаторії спрямували близько 2 млн грн державних коштів,
субвенція на розвиток інфраструктури, й 1 млн 400 тис. грн - з міського
бюджету, - сказав Станіслав Джусь.

У сільській амбулаторії є чимало сучасного медобладанання

Тепер тут мають зразок сучасної сільської медицини! Половину приміщення
займає сімейна амбулаторія, а друге крило відвели для службового житла
лікаря - там все "готове під ключ". Щоправда, лікар Володимир Клець мешкає
в сусідньому селі, каже, переїжджати не поспішає.

Окрім комфортних умов, світлих і теплих кабінетів для прийому дітей,
дорослих, стаціонару на п'ять лікож, тут чимало вартісного обладнання:
починаючи від апарату для передачі результатів кардіографа на консультацію
лікарю в ЦРЛ (дієвий зразок телемедицини!) до портативного отоскопа й
електронного вимірювача тиску очного дна! Є апарат для вимірювання рівня
холестерину, цукру в крові, пульсометр з визначенням насиченості крові
киснем. Більшість обладнання амбулаторія отримала централізовано завдяки
тому, що Полтавська область потрапила в проект Світового банку, за рахунок
якого села і забезпечили таким специфічним устаткуванням.

Голова громади і старости стверджують в один голос, що більшість видатків
за ці роки були спрямовані в сільську інфраструктуру: ремонти згаданих
об'єктів, будинків культури, бібліотек, стадіонів та спортзалів, а також
дороги, вуличне освітлення тощо. між тим для міста теж чимало зробили, хіба
що не таке позірне. Ббо ж тут довелося починати з "підземелелля" -
капітально

Спортивний комплекс біля міської опорної школи доступний для всіх охочих

реконструювати водопостачання, каналізаційну систему, станцію фільтрації,
якої фактично не існувало в місті, що до 1976 року було просто селищем з
приватною забудовою. Власне і зараз там лиш декілька дво-триповерхових
житлових будинки. Раніше вони були відомчими, люди приватизували житло, але
ні ЖЕКУ, ні ОСББ в місті не створили - для влади це проблема з утриманням
цього фонду.

З передового досвіду - громада вже давно має свою муніципальну службу НС з
трьома екіпажами, на її утримання йде 1,5 млн. грн в рік., працює й
альтернативна - своя муніципальна поліція, є система відео спостереження.
для комунального підприємства придбано ряд техніки, в тому числі п'ять
автобусів для пасажирських рейсів. Тепер маршрутами комунального транспорту
"покрито" усі старостинські округи ОТГ, проїзд коштує

Особливою гордістю є ЦНАП, який відкрили наприкінці 2017 року. Для цього,
знову ж таки,

Будівлю ЦНАПу зробили за місцевий кошт

напівзруйновану будівлю в центрі міста реставрували з фундаменту, зараз і
не скажеш, що це була "хатка баби-яги". навчання персоналу та оснащення для
центру громада отримала завдяки міжнародній програмі "U-LEAD з Європою".

Загалом Глобинській міській громаді, звісно, вже є чим

У відкритому офісі ЦНАПу є місце і для дітей

похвалитися - поділитися успішним освідом, порадити іншим, як уникнути
помилок, через які довелося пройти самим. Та при всьому видно, з якої, хай
вибачають, але майже руїни піднімається громада: відновлює соціальні та
інфраструктурні об'єкти, розширює кількість та якість послуг населенню. І
без об'єднання в громаду нічого того, що мають нині, вони б не досягли.

- Побачивши, як ми розвиваємося, оновлюємося, тепер до нас хочуть
приєднатися ще дві сільські ради, які були спочатку в перспективному плані,
а третю будемо залучати, аби було більше населення. У 2017 році ми
розробили Статечнію розвитку громади завдяки грандовій допомозі Любліна
(Польща), тому в нас ще багато роботи попереду, - наголошує Станіслав Джусь.

Валентина БАТРАК

Глобинська міська ОТГ має муніципальну поліцію і комунальний пасажирський
парк

Вивчати досвід створення та розвитку міської об'єднаної територіальної
громади представники кількох міст Київщини 11 квітня їздили у Глобине на
Полтавщині. Із її роботою знайомилися і працівники апарату міської ради
Переяслава. Секретар ради Ольга Гребенщикова зазначила, що в цю поїздку
взяла молодих фахівців, бо розраховує на їхню живу зацікавленість новаціями
та енергійність у подальшому впровадженні побаченого й у нашому місті.

Поїздка відбулася завдяки організації Київського регіонального відділення
Асоціації міст України у форматі навчального візиту програми "Маршрути
успіху".

Усе залежить від позиції голови

Голова Глобинської ОТГ Станіслав Джусь, 48 років, працює очільником громади
другу каденцію - з 2010 року. Доти педагог за освітою займався
підприємництвом. Коли у державі активно заговорили про децентралізацію та
ОТГ, сам почав агітувати за зміни. Імпонувало, що ідея не була голою, для
її втілення місцевому самоврядуванню давали фінанси. Без них навіть
найкращий міський голова мало що може зробити. Водночас і невизначеностей
було багато, а однодумців - мало.

- Я сільським головою працюю з 2002 року і до останнього не вірив, що після
об'єднання громаді дадуть гроші, - каже Станіслав Живолуп, очільник
Жуківського старостинського округу. -Свого часу я бував у Польщі,
цікавився, як розвиваються їхні гміни. Тоді подумав, що нам, по суті, і так
нічого втрачати, треба було щось змінювати. Почав і сам агітувати людей. у
процесі об'єднання від позиції голови багато чого залежить, якщо не все.
Народу треба лідера. Якщо почать питати людей - нічого не вийде, бо досі
мало хто розуміється в цьому, та й скептиків вистачає. При тому, що кожного
року на розвиток тільки наших п'яти сіл старостинського округу, в якому
півтори тисячі жителів, вкладали щороку по 200-300 тисяч гривень. Такого в
нас не було за всю історію.

Між тим на перших виборах Глобинської міської ОТГ у жовтні 2015 року на
посаду голови претендувало аж сім осіб. У Джуся була перевага над
найближчим конкурентом в 60 голосів, а виборців прийшло 47%. Довкола міста
об'єдналися п'ять сільських рад, загалом 22 села, до найдальшого - 21,3 км
від центру громади. Проте населення всього 16 тисяч осіб. І для ОТГ це
проблема, хоча саме ця увійшла в п'ятірку найперспективніших громад країни,
згідно з даними Мінрегіорозвитку.

- Коли створювали громаду, у своїй категорії мали четвертий по країні
показник дохідності на одного мешканця - 1873 грн, - пояснює голова ОТГ. -
Тобто фінансова спроможність висока, а населення мало, тому "лишки" коштів
держава вилучає. Реверс нашого бюджету в цьому році складе 21,2 млн. грн!

У Глобиному працює п'ять потужних підприємств, які наповнюють місцевий
бюджет: корпорація "Глобино" (м'ясокомбінат, свинокомплекс, маслозавод),
"Астарта" (цукровий завод з виробництвом на експорт), "Арніка" (переробка
сої на шрот та олію, експорт насіння коноплі) і Біоенергетичний комплекс,
де з промислових відходів виробляють біопаливо. Середня зарплата там від 10
тис. грн., працівників звозять з довкола за сто кілометрів: на підвозі
близько 500 осіб. Біля прохідної "Глобино" - мініавтостанція з розміченою
табличками відправкою розвозки в семи напрямках. Коли запрацювали
виробництва, житло у місті та околиці подорожчало в рази.

У ремонт дитсадка вклали два мільйони

Приклад Глобинської ОТГ підтверджує сентенцію апологетів децентралізації:
від об'єднання виграють передусім бідніші райони, і що першому дістанеться
все. Ну майже. У 2017 році громаді з держбюджету дісталося 5114,1 тис грн
інфраструктурної субвенції, а торік усього 3781,3 тис грн. Таке
фінансування держава згортає загалом, до того ж, її дають з розрахунку
кількості тільки сільського населення, а його в громаді всього на тисячу
більше, ніж містян.

Для гостей презентацію досягнень громади Станіслав Джусь проводить у залі
засідань міськради. Там триває капітальний ремонт. видно, наскільки
старезне було приміщення, і що з нього роблять сучасну енергоекономічну
адмінбудівлю - вже за власні кошти з бюджету розвитку. Інфраструктурні
кошти пішли на ремонти шкіл, дитсадків та медичних закладів на селі.

Голова громади демонструє динаміку наповнення бюджету: дохідна частина в
2015 році склала 21,5 млн, після об'єднання в 2016 році зросла до 121,3
млн. грн., а торік - 175, 6 млн грн.

На нинішній рік очікується, що 53% його дохідної частини складе ПДФО, 26%
інші трансферти, 11% - податок на майно, а решта - інші податки. З видатків
майже половина іде на освіту, значну частину цієї потреби громаді
доводиться закривати своїми коштами, бо державної субвенції не вистачає. Її
дають вже з розрахунку не загальної кількості школярів, а повних класів, де
не менше 14 учнів.

У громаді 9 шкіл, в яких загалом 1745 учнів. При цьому 2016 рік в громаді
оголосили роком освіти. Лише три заклади, міські, мають І-ІІІ ступінь, одна
з цих шкіл - опорна, але заповнена наполовину. У її ремонт та оснащення
вкладають максимум, аби створити найкращі умови для здобуття освіти. Це має
стимулювати батьків переводити туди своїх дітей, і цей процес уже пішов.
між тим ніші теж не обділені: для всіх перших класів проведений ремонт,
придбано загалом 25 мультимедійних комплектів з інтерактивними дошками,
різне лабораторне оснащення, в опорній школі поставили сучасний харчоблок.

Водночас у селах ще не закрили жодної школи, але є така, що працює заради
28 дітей і 8 учителів. В подібній школі в Бабичівці створили НВО і відкрили
групу дошкільнят, бо там раніше взагалі не було дитсадка. У Жуківці
капітально відремонтували старий дитсадок, який розвалювався, вклали 2 млн.
грн. і відкрили другу групу - там загалом є 60 місць, відвідує 35 діток. У
всіх освітніх закладах і дитсадках громади повністю замінили вікна на
енергоощадні.

Будівництво амбулаторії заблокували депутати

Витрати на медицину поки що скромніші. У Глобиному ситуація схожа з
переяславською: ЦРЛ та первинка - комунальна власність районної ради, і як
схоже, домовленості щодо співпраці з громадою там поки що немає. Станіслав
Джусь запропонував своїм депутатам розпочати будівництво міської
амбулаторії для громади, подавши документи на участь у цільовій державній
програмі, але вони заблокували ідею, парадоксально не підтримавши голову.
Та він упевнений, що виготовлений уже проект будівництва вони таки невдовзі
реалізують.

Відтак за рахунок інфрастуркутурної субвенції придбали три автомобілі для
сільських закладів та капітально відремонтували будівлю колишньої
дільничної лікарні в Опришках.

- На ремонт цієї амбулаторії спрямували близько 2 млн грн державних коштів,
субвенція на розвиток інфраструктури, й 1 млн 400 тис. грн - з міського
бюджету, - сказав Станіслав Джусь.

Тепер тут мають зразок сучасної сільської медицини! Половину приміщення
займає сімейна амбулаторія, а друге крило відвели для службового житла
лікаря - там все "готове під ключ". Щоправда, лікар Володимир Клець мешкає
в сусідньому селі, каже, переїжджати не поспішає.

Окрім комфортних умов, світлих і теплих кабінетів для прийому дітей,
дорослих, стаціонару на п'ять лікож, тут чимало вартісного обладнання:
починаючи від апарату для передачі результатів кардіографа на консультацію
лікарю в ЦРЛ (дієвий зразок телемедицини!) до портативного отоскопа й
електронного вимірювача тиску очного дна! Є апарат для вимірювання рівня
холестерину, цукру в крові, пульсометр з визначенням насиченості крові
киснем. Більшість обладнання амбулаторія отримала централізовано завдяки
тому, що Полтавська область потрапила в проект Світового банку, за рахунок
якого села і забезпечили таким специфічним устаткуванням.

Голова громади і старости стверджують в один голос, що більшість видатків
за ці роки були спрямовані в сільську інфраструктуру: ремонти згаданих
об'єктів, будинків культури, бібліотек, стадіонів та спортзалів, а також
дороги, вуличне освітлення тощо. між тим для міста теж чимало зробили, хіба
що не таке позірне. Ббо ж тут довелося починати з "підземелелля" -
капітально реконструювати водопостачання, каналізаційну систему, станцію
фільтрації, якої фактично не існувало в місті, що до 1976 року було просто
селищем з приватною забудовою. Власне і зараз там лиш декілька дво-
триповерхових житлових будинки. Раніше вони були відомчими, люди
приватизували житло, але ні ЖЕКУ, ні ОСББ в місті не створили - для влади
це проблема з утриманням цього фонду.

З передового досвіду - громада вже давно має свою муніципальну службу НС з
трьома екіпажами, на її утримання йде 1,5 млн. грн в рік., працює й
альтернативна - своя муніципальна поліція, є система відео спостереження.
для комунального підприємства придбано ряд техніки, в тому числі п'ять
автобусів для пасажирських рейсів. Тепер маршрутами комунального транспорту
"покрито" усі старостинські округи ОТГ, проїзд коштує

Особливою гордістю є ЦНАП, який відкрили наприкінці 2017 року. Для цього,
знову ж таки, напівзруйновану будівлю в центрі міста реставрували з
фундаменту, зараз і не скажеш, що це була "хатка баби-яги". навчання
персоналу та оснащення для центру громада отримала завдяки міжнародній
програмі "U-LEAD з Європою".

Загалом Глобинській міській громаді, звісно, вже є чим похвалитися -
поділитися успішним освідом, порадити іншим, як уникнути помилок, через які
довелося пройти самим. Та при всьому видно, з якої, хай вибачають, але
майже руїни піднімається громада: відновлює соціальні та інфраструктурні
об'єкти, розширює кількість та якість послуг населенню. І без об'єднання в
громаду нічого того, що мають нині, вони б не досягли.

- Побачивши, як ми розвиваємося, оновлюємося, тепер до нас хочуть
приєднатися ще дві сільські ради, які були спочатку в перспективному плані,
а третю будемо залучати, аби було більше населення. У 2017 році ми
розробили Статечнію розвитку громади завдяки грандовій допомозі Любліна
(Польща), тому в нас ще багато роботи попереду, - наголошує Станіслав Джусь.

Валентина БАТРАК

Вісник Переяславщини

UAmedia

ProEco - новостной мониторинг экологии Украины