Денис Боpисенко: Щоб не втpатити нове покоління, деpжава має спілкyватися з дітьми їхньою мовою

Оpигінал статті читайте на сайті https://ua.112.ua

Денис Борисенко, депутат Київської обласної ради, голова Секретаріату
партії УКРОП

Українські політики звертають увагу на підростаюче покоління раз на рік - 1
червня, у День захисту дітей. Але саме від нинішніх школярів і дошкільнят
залежить як майбутнє країни, так і майбутнє самих політиків

Наприкінці травня в Києві проходило важливе змагання світового масштабу,
якого з нетерпінням очікували тисячі людей. До арени, де належало змагатися
гравцям, вишикувалася величезна черга. Учасники готувалися, вболівальники
підтримували. Заради події у столицю приїжджали з інших міст, займаючи
чергу о 5-й ранку.

Ні, йдеться не про фінал Ліги чемпіонів УЄФА. В один день з футбольним
матчем у Києві проходив чемпіонат із бейблейду. Якщо це слово ні про що вам
не говорить - імовірно, у вас немає дітей віком близько 10 років.

Бейблейд - це невеличка пластмасова дзиґа, яка, обертаючись, повинна вибити
дзиґу суперника з арени. Ця крихітна іграшка заволоділа умами й серцями
дітей у різних країнах. Якщо ти крутий блейдер - ти в тренді. Назви блейдів
останніх моделей - універсальні паролі для спілкування незнайомих дітей з
різних шкіл і міст країни. Хто володіє цією мовою, той зрозуміє дітей, а
діти, у свою чергу, зрозуміють його.

За тиждень після змагань я побачив сюжет про зустріч Володимира Гройсмана з
дітьми. Офіційна зала для засідань, дядьки у краватках і чорних костюмах. І
діти, що вимовляють завчені напам'ять, вочевидь недитячі запитання.

У мене склалося враження, що прем'єр-міністр живе в якомусь паралельному
всесвіті. Він годинами веде мову про реформи, про нові технології, про
декомунізацію, але при цьому особисто являє собою картину "Ленін і діти"!
Чи стане такий прем'єр авторитетом для дітей?

Ні. Їхній авторитет - Енді. Саме йому десятки учасників чемпіонату з
бейблейду махали руками та захоплено вітали. Енді - ютубер. І йому всього
сім років.

Так, дітям не важливо, що ви - лідер думок у "Фейсбуці". Їм нецікаві
величезні "простирадла" тексту в постах. Їхня соцмережа - YouTube, їхній
спосіб отримання інформації - короткі динамічні відеоролики. Найменша
ознака нудьги - і ролик безжально перемикається.

Діти, на відміну від нас, не звикли терпіти. Їхній світ швидко змінюється,
хто не встиг - той запізнився. Саме тому відмінності між батьками та
дітьми, які існували в усі часи, зараз перетворюються на прірву.

Батько половину свого життя користувався одним і тим самим дисковим
телефоном. Скільки поколінь смартфонів змінив його син-школяр? У 1980-ті
роки у виробництві умовної "Вечірньої казки" був задіяний творчий колектив,
величезні студії, купа техніки. Зараз першокласник зніме на смартфон відео,
яке в YouTube викличе не менший інтерес, аніж свого часу - згадана
телепередача.

Крім того, у нинішніх дітей складно стати авторитетом. Google дозволяє
миттєво перевірити будь-який постулат - і нерідко зруйнувати його.

Що робити? Перш за все - дослухатися до дітей. Хочете влаштувати дитячий
день в уряді? Посадіть дітей за стіл засідань, роздайте ролі міністрів і
послухайте, як вони керуватимуть країною. А потім змонтуйте живий
динамічний відеоролик - і зберіть тисячі переглядів на YouTube!

А ще краще - прислухайтеся до порад дітей з управління державою. Гіршого,
аніж нинішні дорослі мешканці Кабміну, вони точно не порадять. Я знаю, про
що кажу, оскільки часто спілкуюся з дітьми у своєму виборчому окрузі й не
перестаю дивуватися їхній маленькій мудрості.

Зараз питання форми є важливим, як ніколи. Вдала форма обов'язково донесе
потрібний зміст до аудиторії.

"Об'єднана територіальна громада - це комплекс заходів із..." Стоп! Діти
вже переключили канал. Їм "зайде" динамічна п'ятихвилинна графіка "Як
зробити свою школу найкрутішою" або "Що ти можеш разом з друзями".

Шкода, що в Інтернеті немає онлайн-перекладача на дитячу мову. Вводиш туди
щось на зразок "всебічна консультативна підтримка з окремих питань
благоустрою території", а тобі видає: "привіт моїм друзям, сьогодні ми
збудуємо крутий спортмайданчик".

Так само потрібно "продавати" дітям Україну. Патріотизм має стати модним
трендом. "Диванні" патріоти обуряться: як, невже любов до Батьківщини ще й
продавати потрібно? Кожен зобов'язаний її любити й так, а хто не любить -
той зрадник!

Але щоб діти обрали Україну, вона повинна обрати їх. Інакше їх оберуть
інші. Ми можемо скільки завгодно жартувати про ведмедів у лаптях з
балалайкою, але поки Україна робить боязкі спроби освоювати сучасні
формати, наші північні сусіди значно далі просунулися у використанні
інформаційних технологій. І через той-таки YouTube вони запросто вкладуть
потрібні меседжі в тендітну дитячу свідомість. Навіть мультик "Маша та
Ведмідь" легко може стати інструментом.

Тоталітарні системи завжди вміли об'єднувати дітей - згадаймо хоч піонерів,
хоч Гітлерюґенд. Ми повинні встигнути раніше.

Нинішні учні молодших класів уже через вісім років обиратимуть президента й
депутатів. Ці вісім років пролетять миттєво. І ті політики, яким зараз 30-
40 років, до того часу навряд чи захочуть закінчити політичну кар'єру.

Раз так - розкажіть про себе дітям. Їхньою мовою. А ще краще - запитайте у
них, чим вони живуть і на що сподіваються. Можливо, через кілька років ця
молодь обере вас. І свою країну. А не еміграцію в Західну Європу.

УКРОП - партія патріотів України

UAmedia

ProEco - новостной мониторинг экологии Украины