Де і як вчать українську мову в різних країнах світу

Сьогодні, 03:29

Іноземці починають говорити українською заради бізнесу і особистого життя
Головне бажання. Чималі українські діаспори в усьому с

Ще десяток років тому іноземці, які володіють українською мовою,
зустрічалися досить рідко: як правило, це були або етнічні українці, які
вивчають її як рідну, або філологи, які обрали цю мову для вивчення. Але в
багатьох країнах світу є люди, які в рамках професії працюють з
українськими партнерами або українськими громадянами. І вони вже
усвідомлюють, що з ними потрібно спілкуватися державною мовою. До того ж,
безвіз дозволив українцям більше подорожувати і таким чином популяризувати
свою мову. Тренд вже зловили в світі: все більше вузів в інших країнах
відкривають курси і навіть факультети вивчення української мови. Про те, як
йде справа з вивченням української мови за кордоном і які існують програми,
нам розповіли співробітники МОН України. Крім того, ми з'ясували, навіщо її
вивчають національності, у яких навіть немає етнічних коренів - наприклад,
в Південній Кореї. Про це нам розповіла Ірина Збир, викладач української
мови в корейському університеті іноземних мов Хан Кук. Діаспори: шкільне
навчання

Чималі українські діаспори в усьому світі сприяють вивченню мови вже в
школі в 47 країнах. Правда, вид пізнання найрізноманітніший, в більшості
випадків - суботні та недільні школи і факультативи за бажанням. При цьому
в багатьох державах вивчення фінансується з муніципальних бюджетів цих
країн - це Боснія і Герцоговина, Латвія, Казахстан, Киргизія, Молдова,
Польща, Румунія і Словаччина та ін. А ось в Туреччині, наприклад, вивчення
української оплачують зі шкільного бюджету (зокрема, ставку викладачів), і
муніципальна влада до цього відношення не має.

Але найкраще вивчають українознавчі предмети в країнах з великою кількістю
етнічних емігрантів - Бразилії, Канаді і США. Правда, не в рамках державних
програм, а в суботніх і недільних школах, яких в одній тільки Бразилії
налічується близько сотні.

Оскільки держава до таких освітніх закладів відношення не має, фінансуються
вони за рахунок церкви, громади або грошей батьків. Втім, існують і
волонтерські навчальні класи, наприклад в Болгарії та Тунісі. При
необхідності отримати навчальні посібники, керівництво школи направляє
запит в український МОН і отримує навчальні матеріали з України на
постійній основі. Студентський підхід

Якщо вивчення української мови ініціюється у школярів частіше батьками, то
у студентів це вже усвідомлений самостійний вибір.

"У мене близько 100 студентів-корейців, які вивчають українську. Для них це
мова екзотична, а тому цікава. Хтось планує пов'язати своє життя з
українкою, для когось це бізнес, а хтось просто цікавиться однією з
слов'янських мов. Багато корейців в подальшому працюють в представництвах
найбільших компаній: Samsumg, LG, KOTRA", - розповідає Ірина.

В університеті, де вона викладає, в середньому 20 корейців в рік вибирають
українську мову, і це державна програма.

Як нам розповіли в МОН, всього в світі працює 58 кафедр в 36 країнах світу
з вивчення і підготовки фахівців - викладачів української, в тому числі в
Австралії, Азербайджані, Бразилії, Китаї, Південній Кореї, Таджикистані.
Європейські країни - Великобританія, Франція, Греція, Угорщина, Чехія,
Македонія, Фінляндія, Німеччина, Хорватія, Словаччина. Кафедри української
існують також в США, Грузії, Киргизії, Туреччини. До речі, в березні цього
року в Стамбульському університеті відкрили спеціальність "Українська мова
і література".

Але безумовними лідерами є вузи Чехії, Польщі, Словаччини, Німеччини та
США, де навчання фінансується як на державному рівні, так і за рахунок
приватних вкладень.

Існують в вузах також волонтерські програми, курси та гуртки з вивчення
української мови. Наприклад, в іспанському університеті в Валенсії в такому
безкоштовному гуртку викладають українські студенти-волонтери. У сусідній
Польщі вивчення української фінансує місцева влада, а таких пунктів по
країні більше 170.

Українську мову і культуру вивчають також в Кембриджі, в Українській
студії, а в Шанхайському університеті іноземних мов є курс "Українська мова
як іноземна". Допомога держави

Вивчати мову можуть не тільки жителі інших країн або нащадки емігрантів, а
й громадяни України, які живуть і працюють за кордоном. Для них
Міністерство освіти і науки України, згідно з указом від 10.07.2007 р
No595, заснувало Міжнародну Українську Школу (МУШ), яка є загальноосвітнім
навчальним закладом.

Станом на 1 березня 2018 року МУШ відкрита в 46 закордонних українських
навчальних закладах в таких країнах, як Австрія, Бельгія, Греція, Італія,
Іспанія, Молдова, Португалія, Туреччина, Франція і Чехія. Навчання
відбувається екстерном, дистанційно. МУШ покликана не тільки навчати мови,
а й координувати весь процес і надавати всіляку підтримку в проведенні
атестації. Так, за час існування МУШ випускники 11 класів отримали 1534
атестати про повну загальну середню освіту, випускники 9-х класів - 1834
атестати про базову освіту.

Найбільший навчальний заклад на базі МУШ - "Дивосвіт" в Іспанії, де вчиться
277 учнів. Найменше - "Веселка" в Португалії, там 4 учні. Атестат МУШ
дозволяє стати студентом як українського вузу, так і країни проживання,
отримати роботу, відкрити власну справу або отримати професію, будучи
українцем. Щоб поліпшити кваліфікацію викладання української мови за
кордоном, в цьому році держава вперше забезпечить відрядження вчителям, які
проведуть річне оцінювання ДПА для українських школярів, які проживають за
кордоном. Коли краще "не світитися"

Вивчають українську мову не тільки в далекому зарубіжжі. Так, учні, які
проживають на тимчасово окупованих територіях Криму і Донбасу, можуть
готуватися до незалежного оцінювання (ЗНО) з української мови, літератури
та історії за допомогою онлайн-ресурсів "Доступна Освіта". Тут немає
спеціальної реєстрації, а значить, не потрібно залишати свої персональні
дані і "світитися", що часто лякає дітей і батьків з окупованих територій.
Онлайн-уроки абсолютно безкоштовні. Цим ресурсом можуть користуватися учні
з усього світу. Також є можливість навчання на платформах "Прометеус" і
"Освіторія", але там реєстрація обов'язкова і може бути не дуже безпечна
для жителів Криму і Донбасу.

Сегодня.ua

UAmedia

ProEco - новостной мониторинг экологии Украины