Чому ботулізм загрожує нам знову?

Опубліковано: 31.05.2018 08:49

Ботулізм - тяжке харчове отруєння, яке виникає внаслідок потрапляння в
організм людини чи тварини з їжею токсину бактерії ботулізму. Це
захворювання характеризується високою смертністю, яка коливається в межах
37-100%. Специфічне

та неспецифічне лікування не завжди має успіх, тому основну увагу потрібно
приділяти питанням профілактики цього захворювання.

Згідно зі світовою статистикою щодо причин виникнення ботулізму як
харчового отруєння, наприклад, у США в 77% випадків причиною виникнення
ботулізму були рослинні консерви. Тому ми просимо читачів бути
прискіпливими під час проведення домашнього консервування продуктів,
дотримуватися відповідних технологій. У Німеччині у 82% випадків отруєння
спричинено продуктами тваринного походження, в основному ковбасами та
окороками.

В Україні ж першопричиною ботулізму є риба і рибопродукти домашнього
виготовлення, як правило, в'ялені та копчені. А наші річки - Дніпро,
Дністер, Південний Буг та інші - згідно з даними науково-практичних
досліджень забруднені бактеріями ботулізму на 40% і більше. Все це
пов'язано із забрудненням річок, зокрема фекаліями. А на сьогодні
приватними особами продовжується вилов і безконтрольне виготовлення
копченої, в'яленої та соленої риби, що і є основним фактором ризику
захворювання на ботулізм.

Минув рік, як на ботулізм в Україні захворіли 76 людей, 11 із них, на жаль,
померли. В нашій області на ботулізм у 2017 році захворіло 2 людей у місті
Горішні Плавні та Полтавському районі. Один хворий із міста Горішні Плавні
помер через споживання копченої риби, купленої в продовольчому магазині у
селі Келеберда Кременчуцького району. Тоді в державі виник величезний
переполох. Адже більшість випадків трапились тому, що в'ялена та копчена
риба була придбана громадянами в магазинах, супермаркетах чи інших
торговельних місцях, а накладений мораторій на перевірки виробників і
реалізаторів рибної продукції дав можливість бізнесу робити все, що
заманеться, нехтуючи санітарно-технологічними та іншими правилами. А
новостворені структури Держпродспоживслужби в Україні, на яких було
покладено відповідальність вести контроль за безпекою харчових продуктів,
чомусь не про-явили якихось рішучих дій, щоб припинити безлад, який призвів
до втрати життя людей, а медикам вони розповідали, як лікувати хворого на
ботулізм та як попередити захворювання замість того, щоб виконувати свої
повноваження і не чекати лиха.

Водночас на плечі медичних працівників тоді ліг занадто великий тягар. В
Україні не було сироватки проти ботулізму. Лише вона могла врятувати хворих
за умови своєчасного введення. Сироватку люди змушені були шукати самотужки
поза межами України, втрачався час для надання медичної допомоги хворому, і
люди гинули.

Контрабандні сироватки незареєстровані й не дозволені до використання. Коли
ж із хворим щось трапиться при застосуванні такої сироватки, то винним буде
лікар. Отже, лікар у цій ситуації опиняється перед непростим вибором:
вводити хворому контрабандну сироватку, підставляючи власну голову під
Дамоклів меч, чи відмовити йому в цьому і приректи його на смерть. Тож
лікарі ризикують, знаючи, що сироватку потрібно ввести хворому не пізніше,
ніж через 2 години після звернення хворого, а ще краще - негайно. Адже без
неї вірогідність летального наслідку при ботулізмі сягає 70%. Отже, лікарі
також стали заручниками проблем ботулізму.

Сироватка має бути в наявності в лікувально-профілак-тичних закладах
регіонів, щоб негайно надати допомогу хворому, як це було до руйнації
профілактичної галузі охорони здоров'я, коли на всіх рівнях лікувально-
профілактичної мережі і державної санепідслужби був незнижуючий запас
вакцин і сироваток, державна нормативна база і Національна програма
імунопрофілактики. А зараз цього немає.

Відповідні служби ж зараз мають лише спостерігати, а потім, коли трапиться
біда, втручатися, а постраждалі на ботулізм - самотужки шукати сироватку.

Основна причина загострення ситуації із захворюваністю на ботулізм у 2017
році крилась в недотриманні технології виробництва, зберігання і реалізації
харчових продуктів та накладеному частковому мораторії на перевірку цих
об'єктів. Відповідно, наприклад, супермаркети й інших реалізаторів харчових
продуктів могли перевіряти лише раз на

5 років, а підприємства з переробки рибної продукції - тільки раз на 3 роки
(Постанова Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 р. No 402). Отже,
дореформувались, а споживачі через це потрапили в пастку ботулізму. Що буде
в цьому році, поки що суспільство ще не відчуло.

Так звані реформи, руйнація профілактичної галузі охорони здоров'я,
державної санепідслужби, яка працювала на випередження, породили
безвідповідальний бізнес, а інтереси споживача при цьому виявилися
незахищеними. І що змінилося, коли минув рік після отруєння на ботулізм та
втрати людей? На нашу думку, майже нічого.

Як наслідок, у цьому році ботулізм знову дав про себе знати. Перший випадок
нещодавно трапився в Харківській області, коли жителька Дергачів вживала
в'ялену рибу, куплену на центральному ринку в Мелітополі Запорізької
області. Симптоми захворювання на ботулізм у хворої з'явились через 18
годин після вживання в'яленої риби, і вона була госпіталізована до обласної
клінічної інфекційної лікарні Харкова. Лікарям вдалося врятувати її, ввівши
сироватку, яку для хворої довелося також шукати самотужки її родичам, як це
було в минулому році.

Другий випадок трапився в Києві в кінці квітня. Медикам також вдалося
врятувати хворого. Але дивує той факт, що в нашій столиці, де знаходяться
найвищі державні структури, які відповідають за стратегію безпеки харчових
продуктів, зокрема Держпродспоживслужба, не працюють на випередження.

Чому ж в'ялена риба, від якої постраждала людина, продавалась на стихійному
ринку в Києві? І лише коли хворий потрапив у лікарню, столична
Держпродспоживслужба звернулась до поліції щодо вжиття відповідних заходів
реагування для припинення несанкціонованої торгівлі. Тобто чиновники
спостерігають, чекають, поки грім гряне. Але ж місця стихійних ринків
відомі у всіх регіонах України, зокрема і в нашій області. Чому б цим
службам та правоохоронним органам не вжити радикальних заходів, заборонивши
місця стихійної торгівлі небезпечними для життя і здоров'я людей харчовими
продуктами?

А нещодавно ботулізм дав про себе знати на Полтавщині. Подружжя з Павлиша
(обоє 1972 року народження) після споживання на Трійцю в'яленої риби,
придбаної на стихійному ринку в Крюкові, опинилося в реанімації
Кременчуцької лікарні у важкому стані. Зараз лікарі борються за їхні життя,
але ситуація непроста. А 29 травня в реанімацію цієї ж лікарні доставили 35-
річну кременчужанку з дещо легшими клінічними проявами ботулізму. Жінка
споживала копчену рибу, придбану також у Крюкові. Сироватку для всіх
постраждалих родичі змушені шукати самотужки.

Чи можемо ми сьогодні спокійно йти до магазинів та супермаркетів, де
продається в'ялена, копчена риба та інші харчові продукти? Хотілося б також
якомога швидше почути не лише коментар Держпродспоживслужби в Полтавській
області, а й побачити її рішучі дії щодо цього. Хто вже поніс
відповідальність за порушення правил виробництва і реалізації продуктів
харчування?

У зв'язку з такою ситуацією радимо взагалі відмовитись від споживання
в'яленої та копченої риби.

Якщо ви все ж купуєте її, то поцікавтесь, хто її виробник і чи є на неї
відповідні документи. Це право гарантує Закон України "Про захист прав
споживачів". Якщо продавець відмовився надати вам документи, то щось тут не
так, краще риби не купувати. Батькам варто змінити звички з цього приводу і
дати дітям відповідні поради заради безпеки їхнього здоров'я.

Але, якщо говорити про стихійну торгівлю, ми не можемо зосереджуватись лише
на в'яленій та копченій рибі. Адже в цих місцях продаються й різні
консервовані (м'ясні, рибні, овочеві, грибні тощо) вироби домашнього
приготування, які також несуть загрозу захворіти на ботулізм.

Захворювання на ботулізм розпочинається гостро. Після вживання заражених
продуктів прояви захворювання можуть з'явитись через проміжок від декількох
годин аж до 10 діб. У хворого з'являється нудота, блювання, розлади
шлунково-кишкового тракту. З'являються такі характерні симптоми, як туман
перед очима, роздвоєність контурів предметів, розлад ковтання, гнусавість
мови, яскраво виражена м'язова слабкість, які свідчать про ураження
центральної нервової системи. В цій ситуації найголовніше терміново промити
шлунок і кишечник постраждалої людини лужними розчинами та негайно
звернутись до лікувального закладу, тому що єдиним способом лікування
хворого є протиботулінічна сироватка. Чим раніше буде введений цей
препарат, тим більше гарантій на одужання. Також рекомендуємо споживати
безпечні рибні страви - посмажте рибу або зваріть із неї юшку...

Не ризикуйте із домашнім консервуванням м'яса, грибів, риби та інших
продуктів у герметично закритій тарі. Підозрілі консервовані продукти - зі
здутою кришкою, непевного кольору, з появою газу в момент знімання кришки
(бомбаж) тощо - треба негайно знищити.

Як стверджував Клод Бернар, "ціль медицини - дії, а не очікування". Тож
скільки часу суспільство чекатиме від МОЗ України, коли буде в державі
програма імунопрофілактики, системне забезпечення регіонів вакцинами та
сироватками для виконання календаря профілактичних щеплень, організації
національного виробництва цих препаратів, та не чекатиме все нових і нових
негативних викликів для життя і здоров'я людей.

Валентин ШАПОВАЛ, лікар-епідеміолог відділення особливо небезпечних
інфекцій ДУ "Полтавський обласний лабораторний центр МОЗ України",
заслужений лікар України, кандидат медичних наук, доцент

Олександр КАТРУШОВ, голова наукового товариства лікарів-гігієністів та
епідеміологів області, завідувач кафедри гігієни, екології та охорони праці
в галузі ВДНЗУ "УМСА", доктор медичних наук, професор

Вечірня Полтава

UAmedia

ProEco - новостной мониторинг экологии Украины