Чистих річок майже не залишилось

Марина КРИВДА.

Найбруднішими річками в Україні визнано Сіверський Донець, Західний Буг,
Дністер і притоки та водосховища Дніпра. Проте проблема екологічного стану
водних об'єктів є актуальною для всіх без винятку водних басейнів України.
Що ж до Дніпра, водні ресурси якого становлять майже 80 відсотків усіх
ресурсів України і забезпечують живильною вологою 30 млн. населення та дві
третини господарського потенціалу країни, то ця річка потребує особливої
уваги і турботи держави.

Згідно з офіційною статистикою, щороку у водойми України скидають майже 300
млн. кубометрів неочищених стоків. До цього слід додати екологічно
безвідповідальне поводження простих громадян, тож неофіційна статистика
показує значно гірші результати. І це при тому, що Україна належить до
малозабезпечених країн за запасами води, котрі доступні для використання.
Саме тому держава мала би подбати про свої стратегічні запаси, але, на
жаль, бездіяльність і корумпованість органів влади та недосконалість
вітчизняного законодавства роблять свою чорну справу.

Сміття на березі річки Дніпро

Фото Володимира ТАРАСОВА (Укрінформ).

Фактично у кожній із водойм можна легко зафіксувати перевищення допустимих
норм забруднення. Так, у Західному Бузі вміст азоту перевищує гранично
допустиму концентрацію в 15 разів, а важких металів - у вісім разів. У
притоках Дністра - Тисмениці, Опорі, Лімниці, Бистриці Надвірнянській -
сполук марганцю більше норми у 29 разів, а міді - у 41.

Окрім того, у дніпровських водосховищах - Київському, Каховському,
Кременчуцькому і Дніпродзержинському - обидва ці елементи деколи
перевищують норму вже у 80 разів. У притоках Дніпра - Прип'яті, Тетереві,
Ірпені, Десні та інших - вміст заліза, марганцю і міді перевищує норму у
деяких випадках у 18, 57 і 40 разів відповідно. 90 відсотків проб води із
Дніпра зафіксували перевищення вмісту забруднюючих речовин або показників
її фізико-хімічного стану. І вже нікого не здивуєш цвітінням Дніпра,
внаслідок чого у воді катастрофічно зменшується вміст кисню. Це в свою
чергу призводить щороку до масової загибелі риби в північних і центральних
областях України. Цього могло б не статися, запевняють експерти, якби
місцеві органи влади, що за законом мають встановлювати межі водо-охоронних
смуг, на яких не можна розміщувати виробництво і які не можна обробляти,
дотримувалися норм. Ігнорування ж цих правил призвело до того, що до річок
потрапляють забруднюючі речовини. Тому, якщо ситуацію не виправити негайно
і не запровадити більш жорстку систему контролю і штрафних санкцій, завтра
може бути вже запізно.

Голос України

UAmedia

ProEco - новостной мониторинг экологии Украины