"Аферисти, виманюючи у підприємців гроші нібито на благодійність, жили на широку ногу: користуватися айфонами вартістю 30 тисяч гривень, купували шкарпетки по 500 гривень за пару..."

Опубліковано: 21.12.2017 16:05

Українці, бажаючи допомогти хворим і знедоленим дітям, за кілька місяців
перевели на рахунки фіктивних фондів, створених пройдисвітами, щонайменше 5
мільйонів гривень

Двоє молодих жителів Чернігівської області - хлопець із дівчиною - і один
киянин, яким допомагав банкір родом із Запоріжжя, з квітня цього року
досить успішно займалися уявною благодійністю. Шахраї, навіть не маючи
вищої освіти, були гарними психологами. Вони знали, які струни зачепити в
душах багатих людей, щоб ті поділилися з ними своїми грошима. Ну, хто ж
відмовиться дати знедоленим і хворим дітям кілька тисяч гривень на
лікування й оздоровлення, тим паче, що благодійний фонд діє під крилом
самого губернатора? Керівники після телефонної розмови отримували
електронні листи на фірмових бланках, із печатками та підписами посадових
осіб з проханням про сприяння у реалізації обласної програми. А потім люди
з фондів щодня телефонували їм і нагадували про "борг перед Батьківщиною".
"Скільки зможете!" - не наполягали на захмарних сумах, хоча все ж
озвучували їх: у того 5 тисяч гривень просили, в іншого - 17. "Ми вас за це
грамотою нагородимо!" - обіцяли. І розумні дядьки з тітками старалися з
усіх сил.

Чи треба говорити, що ніхто з них так і не отримав обіцяної грамоти?

"Одного разу зловмисники забули змінити сім-карту, завдяки чому
оперативники зуміли їх вирахувати"
Інспектор відділу протидії кіберзлочинності в Полтавській області
Слобожанського управління кіберполіції Національної поліції України просить
не фотографувати його і навіть не називати прізвища з міркувань власної
безпеки. Тільки на цих умовах він готовий поділитися із журналістом
інформацією про операцію із затримання підозрюваних у скоєнні шахрайських
дій, якою він керував. Публічність Сергію, який за службовим обов'язком
ловить телефонних шахраїв, буде на шкоду. Мені, звичайно, шкода, що країна
не знатиме свого героя, але, впевнена, на 24-річного сищика чекає велике
майбутнє.

Зловмисників шукали правоохоронці Києва, Харкова, Одеси, Львова, Донецької
та Луганської областей... А знайшли кіберполіцейські з Полтави. Зазвичай
афери з використанням мобільних телефонів і електронної техніки розкрити
дуже складно, проте Сергій і його колеги з нової структури в Національній
поліції були дуже настирливі. І одного разу їм пощастило - люди, яких
фермер із Великобагачанського району запідозрив у виманюванні грошей,
використовували сім-карту не день-два, як зазвичай, а трохи довше. Фермер
вчасно звернувся із заявою у кіберполіцію, тому оперативникам вдалося
засікти місце, звідки здійснювалися дзвінки.

- "Колл-центр" шахраї організували в шикарній квартирі площею близько ста
квадратних метрів на столичному Печерську, де вони працювали, не випускаючи
телефонів із рук, з дев'ятої години ранку і до п'ятої вечора, - розповідає
мій співрозмовник. - У їхньому розпорядженні знаходилося сім комп'ютерів і
ноутбуків, дев'ятнадцять мобільних терміналів (деякі вартістю до 30 тисяч
гривень), п'ятнадцять печаток і штампів благодійних фондів, роутери, флеш-
карти, сім-карти кількох операторів. Під час обшуку було вилучено також
банківські картки, на які надходили "благодійні внески" від підприємств і
підприємців, документи про розподіл грошей між учасниками угруповання, 5
100 доларів США готівкою і шаблон-інструкцію щодо ведення телефонних розмов.
- Інформацію про підприємства і бізнесменів зловмисники отримували з
відкритих джерел - в Інтернеті зараз усе можна знайти, - доповнює колегу
начальник управління прокуратури Полтавської області, під процесуальним
керівництвом якої ведеться розслідування злочину, Андрій Жилін. - Згідно з
інструкцією (до речі, написаною з грубими лексичними і орфографічними
помилками), той, хто телефонував, під час привітання двічі називав обрану
жертву на ім'я та по батькові (щоб переконатися у тому, що він дійсно
розмовляє з тією людиною, яка йому потрібна? Щоб заручитися підтримкою?) і,
представившись співробітником міжнародного благодійного фонду, відразу ж
викладав суть справи. Мовляв, у нас зараз реалізується соціальний проект
(придумувалася його назва), спрямований на допомогу дітям із
неблагополучних родин, бездомним, а також хворим на дитячий церебральний
параліч. Мовляв, самі розумієте, держава не може забезпечити їх якісними
речами, тому надія тільки на небайдужих співгромадян. Нині ми взяли під
опіку такий-то дитячий будинок (називалася реальна установа), в якій
перебуває сотня знедолених хлопчиків і дівчаток. Одягнути-взути одну дитину
коштує одну тисячу гривень. Нам трохи не вистачає грошей, щоб повністю всіх
забезпечити необхідним. Тому дайте, скільки не шкода.

Останнім пунктом цієї інструкції було укладення угоди. У ній для того, хто
вів перемовини, було визначене чітке завдання (пунктуація збережена):
"Операція відбувається тут і зараз, так як угода переноситься то в
інвестора є час обдумати, що не можна робити. Завдання укласти угоду поки
людина під спічем! Інвестору передається пакет документів (копія) лист
прохання запит із дитячого будинку поштою або кур'єром".




"Липові" фонди з усіма документами і державною реєстрацією одні пройдисвіти
продають іншим
Це один із варіантів виманювання грошей під виглядом благодійності. В інших
випадках зловмисники "відправляли" дітей на лікування в Польщу або
Німеччину, "оздоровлювали" воїнів АТО і членів їхніх сімей. Загалом
аферисти "тиснули" на співчуття і людську жалість. Але невже ніхто не
здогадався перевірити реквізити фіктивних благодійних фондів?

- Я п'ятнадцять років працюю головним бухгалтером на державному
підприємстві, тому добре знаю, на що треба звертати увагу під час перевірки
документів, - розповідає Ніна Іванівна (імена потерпілих у матеріалі
змінені. - Авт.). - Мені достатньо було знайти код фонду в Єдиному
державному реєстрі підприємств та організацій України, щоб відкинути всі
сумніви. Я також переконалася, що він зареєстрований як неприбуткова
організація. Тобто з усіх боків був "чистий"! Тому наш внесок у "добру
справу" становив 14 800 гривень.

- Дійсно, фонди, якими прикривалися аферисти, не можна було запідозрити в
фіктивності, - пояснює кіберполіцейський Сергій. - Ми говоримо поки що про
три - "Сильні громадяни", "Захист громадян" і "Громада України". Ще щодо
шести вивчаємо інформацію, хоча їх може бути й більше. Річ у тому, що
існують інші аферисти, які спеціалізуються на створенні та узаконенні
різних фіктивних організацій зі статусом юридичної особи. Вони пропонують
свій "товар", а хтось купує. Фігуранти нашої справи придбали у цих
махінаторів кілька пакетів готових документів (вартість одного - 12-14
тисяч гривень), на чолі кожного "фонду" поставили підставних осіб (зазвичай
таких знаходять у середовищі асоціальних елементів) і приступили до
"роботи". До речі, автори документів самі ж познайомили 26-річного
організатора злочинного угруповання Василя Горобця (прізвище змінене) з 36-
річним співробітником одного з банків, з яким спів-працювали за певну
плату. На банкіра покладався обов'язок відкрити рахунок на підставну особу
і далі обслуговувати документи аферистів: стежити за надходженнями на
рахунки "фондів" і швидко їх проводити, щоб вони встигли їх зняти. Як-не-
як, існувала ймовірність блокування рахунків службою безпеки банківської
установи.

- Під час негласних слідчих дій нашим співробітникам спільно зі слідчими
Головного управління Національної поліції та обласної прокуратури вдалося
встановити членів організованого злочинного угруповання, яке базувалося на
Печерську, - продовжує Сергій. - Серед них була і дівчина
25 років. Згідно зі "штатним розписом", вона відповідала за ведення
телефонних перемовин і відправку електронних листів із фіктивних
електронних скриньок, за що отримувала 20 відсотків від суми надходження. В
обов'язки 26-річного киянина входило в основному знімати гроші з рахунків.
Його заробіток становив 5-6 відсотків від переказу. Розробляв стратегію дій
і розпоряджався надходженнями, закономірно, Василь Горобець. Він забирав
собі близько половини з кожного "благодійного внеску". А ось на їхнього
спільника-банкіра ми вийшли, коли отримали тимчасовий доступ до банківських
документів. Оперативники звернули увагу на те, що рахунки відкривалися в
одному відділенні на одну людину, при цьому з однаковим кодовим словом і
оформлялися одним співробітником банку. Співробітника взяли в "розробку" -
ланцюжок замкнувся.




"П'ять років тому затримані вже притягувались до кримінальної
відповідальності за створення такої ж злочинної схеми, але тоді уникли
покарання"
Зараз усі четверо перебувають в установі тимчасового тримання No 23 в
Полтаві. Зі слідством не співпрацюють. Оскільки, за попередніми даними,
через рахунки "липових" благодійних фондів, якими вони розпоряджалися,
пройшло близько п'яти мільйонів гривень, Октябрський районний суд Полтави
обрав їм запобіжний захід із правом внесення застави по 1 мільйону 200
тисяч гривень кожному (сума відповідає завданим ними збиткам і розділена
солідарно).

- Цікаво, що затримані вже проходили у міліцейській базі в 2012 році, -
розповідає Сергій. - Вони притягувалися до кримінальної відповідальності за
тією ж статтею, що й зараз. Тоді зловмисники теж "працювали" під прикриттям
фіктивних благодійних фондів. Але справа була закрита за недоведеністю
їхньої вини. За час, що минув відтоді, члени угруповання, врахувавши
помилки, створили, як їм здавалося, більш витончену структуру. Сподіваюся,
цього разу вони понесуть заслужене покарання, передбачене законодавством, -
від 3-х до 8 років позбавлення волі. Всього в Україні їм вдалося за кілька
місяців розчулити понад сотню директорів підприємств, бізнесменів і
фермерів. Безпосередньо в
Полтавській області, за попередніми даними, аферисти зуміли виманити гроші
приблизно у двох десятків людей. Хоча, думається, постраждалих набагато
більше - не всі ж зізнаються в тому, що попалися на гачок пройдисвітів.
Перше повідомлення у правоохоронні органи Полтавщини про спробу
"розведення" на гроші надійшло в кінці червня від фермера з
Великобагачанського району.

- Той, хто телефонував, представився помічником голови обласної
держадміністрації Валерія Головка Сергієм Дяченком, - розповідає Іван
Пасічний (ім'я змінено). - "Григоровичу", - звернувся до мене по батькові.
І почав клянчити гроші. Мовляв, ми тут два десятки дітей через благодійний
фонд відправляємо на оздоровлення, допоможіть фінансами. На кожного
потрібно півтори-три тисячі. Ви три тисячі шістсот потягнете? Звичайно, для
мене це не було б проблемою. Але про всяк випадок я вирішив уточнити у
самого Валерія Анатолійовича, з яким добре знайомий, що це за новий
помічник у нього і що це за фонд. Мої запитання для губернатора виявилися
несподіванкою. "Григоровичу, схоже на те, що вас хтось намагається
обдурити", - висловив він припущення. А наступного дня знову дзвінок від
"Сергія Дяченка". "Ну, що там у вас? Вирішили, коли гроші перекинете?" - з
ходу приступив він до головного. У мене вже був напоготові диктофон, і
запис нашої розмови я передав до управління кіберполіції. Щоправда, зробив
це з невеликим запізненням - вже наступного дня номер зловмисників не
відповідав. Але про цей випадок я розповів кільком своїм знайомим фермерам,
тому, коли "благодійний фонд" ви-
йшов на одного з них, він тут же повідомив у кіберполіцію, і таким чином
злочин вдалося розкрити. Благо, аферисти "прострочили" дію сім-карти,
завдяки чому вдалося встановити місце розташування мобільного терміналу.
- Оскільки "благодійники" користувалися мобільним Інтернетом,
запеленгувати, звідки вони телефонують, було досить складно, - каже Сергій.
- Провайдер, до якого ми звернулися за допомогою в цьому питанні, з
технічних причин не міг нам її надати (вимагав серійний номер телефону, а в
нас, його, природно, не було). Але все ж рано чи пізно зловмисники мали
проколотися. І нам посміхнулася професійна удача.

Цікаво, що багато потерпілих, які дали свідчення досудовому слідству,
зізналися, що їм було простіше перевести гроші на вказаний рахунок, аніж
щодня пояснювати аферистам, які взяли їх на контроль, чому вони тягнуть із
оплатою. Хоча траплялися й такі, хто готовий був купити за власні кошти
взуття та одяг дітям. "Приїжджайте, заберіть гуманітарну допомогу", -
пропонували вони представникам "фондів". Пропозиції такого роду, ясна річ,
не знайшли відгуку у зловмисників.

- А куди ж вони поділи видурені у народу великі гроші? - запитую свого
співрозмовника.

- Жили на широку ногу, ні в чому собі не відмовляючи, - говорить він. -
Оперативниками зафіксована, наприклад, одна цікава покупка організатора
угруповання: за комплект із трьох пар шкарпеток він заплатив півтори тисячі
гривень! Айфони, як я вже зазначав, у них були вартістю близько тридцяти
тисяч гривень. А ось на відпочинок, на закордонні курорти не їздили -
працювали в поті чола. Гривні переводили в долари і вкладали в нерухомість.
- У потерпілих є надія повернути втрачене?

- Я в цьому навіть не сумніваюся. Але доведеться зачекати вироку суду.
- Діяльність благодійних організацій потрібно тотально контролювати на
державному рівні, - вважає начальник управління прокуратури Полтавської
області Андрій Жилін. - Тому що зараз це хаотичний процес. Хто знає,
наприклад, які потоки грошових коштів проходять тільки через "секонд-
хенди", які торгують речами, ввезеними в країну під виглядом гуманітарної
допомоги? Хто знає, кому йдуть гроші з ящиків, з якими стоять в людних
місцях волонтери, котрі збирають кошти на лікування хворих дітей? І чи
справді це волонтери? Запитань багато. А тим часом існує дійсно багато
хворих дітей, яким потрібна матеріальна допомога. Саме тому державні органи
повинні взяти на себе контроль за надходженням благодійних внесків, за
розподіл яких повинна відповідати конкретна людина. На жаль, поки що
правоохоронці розслідують факти злочинів, скоєних "благодійниками", а
потрібно створити правове поле, в якому вони були б неможливими.

Фото надане відділом протидії кіберзлочинам у Полтавській області
Слобожанського управління кіберполіції Національної поліції України.






Вечірня Полтава

UAmedia

ProEco - новостной мониторинг экологии Украины