29.06.20 20:01 Політичні та правові наслідки участі громадян України у голосуванні за зміни в Конституцію РФ

З початку 2020 р. у Російській Федерації (РФ) проводилися активні дії з
трансформації юридичної моделі державного управління, що б дозволило
забезпечити сталість нинішньої політичної влади, нормативне закріплення
ідеології російського імперіалізму, "правонаступництва" РФ від СРСР,
гальмування сепаратистських процесів й федералізації, посилення
управлінського впливу на місцеву владу, забезпечення керованості в умовах
військового конфлікту, санкцій та дій РФ на окупованих територіях.

У процесі трансформації було відкинуто первинну модель переведення
керівного центру РФ у колективний орган, якій перебуває над обраними
населенням за "демократичною моделлю" парламентом та президентом (Державна
Рада, за аналогами Політбюро ЦК КПРС в СРСР, Рахбара й Ради Експертів
сучасного Ірану). Вочевидь ця модель була визначена авторами змін занадто
складною для влади РФ, де триває архаїзація управлінської моделі. Замість
неї, фактично в останній момент було вирішене дозволити переобрання
нинішнього президента РФ невизначену кількість разів, посилити
президентську вертикаль влади.

Корегування юридичної моделі управління РФ здійснюється через запропоновані
зміни до Конституції РФ 1993 р., із запровадженням спеціальної процедури,
як через рішення органів влади РФ (Конституційний Суд, голосування
парламентами федерації та регіонів), так й шляхом так званого "всенародного
голосування". Самими юристами РФ вже доведене невідповідність цієї
процедури засадам тамтешнього конституційного ладу, та, за будь-яких інших
обставин, вказане на відсутність юридичного значення самого "всенародного
голосування". Це "голосування" таким чином грає роль виключно політичного
плебісциту, який проводиться за вкрай спрощеною моделлю, без ретельної
регламентації процедури, агітації, спостереження тощо, разом щодо усіх
двохсот правок до Конституції.

Крім того співпадіння процедури трансформації моделі влади із пандемією
коронавірусу призвело до перенесення дати "голосування" з 22 квітня 2020 р.
на тиждень 25 червня - 01 липня 2020 р., запровадження онлайн-голосування,
голосування за межами виборчих дільниць тощо. Примітивізація процесу
голосування та його очевидна масова фальсифікація є безпрецедентною.
Водночас спостерігається вкрай наполеглива діяльність влади РФ щодо примусу
участі в "голосуванні" максимально широкого кола осіб, зокрема у Криму,
демонстрація РФ залучення до голосування населення окупованої частини
Донбасу.

Оскільки "голосування" є більше політичним ніж юридичним заходом то його
наслідки будуть використані насамперед у пропагандистському та політичному
вимірах дії держави-агресора, зокрема щодо "голосування" в Криму та
залучення до "голосування" населення Донбасу.

Для протидії ворожій пропаганді та політичному впливу доцільно надавати
"голосуванню" та участі в ньому громадян України наступну оцінку.

1. "Голосування" є за визначенням юридично нікчемним актом, який штучно
організований владою РФ для згортання залишків парламентаризму,
федерального ладу та місцевого самоврядування, закріплення авторитарної
влади та спроби збереження контролю над захопленими територіями третіх
країн та над пригнобленими народами Євразії. Тому Україна не визнає
юридичні наслідки такого голосування.

2. Україна разом з іншими цивілізованими кранами світу не буде сприймати
зміни до конституції РФ, що суперечать міжнародному праву та націлені на
ухилення РФ від власних міжнародних обов'язків (щодо "правонаступництва"
від СРСР, необов'язковості рішень міжнародних судів та неможливості
"відчуження" території РФ).

3. Україна відзначає тотожність "голосування", за рівнем нехтування
стандартами ОБСЄ, відходу від загальноприйнятих процедур референдумів,
вживаних навіть недемократичними країнами, а також за рівнем примітивності,
підконтрольності та вразливості процедури до фальсифікацій до "референдуму"
2014 року в Криму. Тому Україна не лише не визнає юридичні наслідки
"голосування", але й його політичне значення.

4. Україна юридично оцінює організацію "голосування" в Криму для населення
окупованої території як чергове грубе порушення РФ обов'язків держави, що
окупує, як залучення до управлінських "виборчих" процедур в РФ осіб, які у
переважній більшості не є громадянами РФ згідно міжнародного права. Також
організація РФ "голосування" має безперечне негативне значення для протидії
пандемії коронавірусу в Криму, загрожує життю та здоров'ю громадян.

5. Україна політично оцінює цю процедуру в Криму як спробу масової
фальсифікації результатів "голосування" власне в РФ, через використання
більше мільйона голосів "виборців" в окупованому Криму, поза будь-якою
можливістю міжнародних інституцій верифікувати процес та результати
"голосування". Водночас результати "голосування" були б нікчемними юридично
та політично за визначенням й без участі в них населення окупованого Криму.

6. Україна юридично оцінює організацію "голосування" для населення
окупованої території Донбасу як грубе порушення РФ режиму державного
кордону України шляхом масового організованого владою РФ переміщення як
"виборців" з пропагандистською метою сотень громадян України. Також
організація РФ переміщення осіб для "голосування" має безперечне негативне
значення для протидії пандемії коронавірусу на Сході України, загрожує
життю та здоров'ю громадян.

7. Україна політично оцінює організацію "голосування" для населення
окупованої території Донбасу як спробу закріпити нібито факт масової
наявності "громадян РФ" на окупованому Сході. Таким чином організація
голосування є грубим порушенням РФ умов Мінських домовленостей та підривом
Мінського процесу. Факт проведення РФ "голосування" всупереч міжнародним
стандартам й вимогам ОБСЄ доводить повну безперспективність переговорів з
РФ щодо модальності та логістики проведення виборів на окупованому Сході
України.

8. Україна оцінює залучення власних громадян зі Сходу владою РФ до
"голосування" як спробу держави-агресора посилити власний політико-
управлінський апарат та каральні органи колаборантами з Донбасу та для їх
наступного використання у моделі авторитарного режиму, будівництво якого в
РФ здійснюється зокрема й шляхом змін до Конституції.

9. Україна розцінює "заборону відчуження території РФ" змінами до
Конституції як таку, що за визначенням не поширюється на території, які не
входять до РФ згідно приписів міжнародного права та є окупованими цією
країною. Також Україна наголошує, що реалізація народами Євразії прав на
самовизначення, зокрема шляхом утворення на території нинішньої РФ
суверенних й незалежних державних утворень не є "відчуженням" й
відповідними заборонами не охоплюється.

Цензор.Нет

UAmedia

ProEco - новостной мониторинг экологии Украины